Українські письменники ХYХ століття переважно розкривали Теми із селянського життя, показували жахливе становище кріпаків, а проблеми їнтелігенції порушували дуже рідко. Повість “Людина” Ольги Кобилянської вперше дає змогу проникнути у внутрішній світ україннів-інтелігентів. “З іменем Кобилянської, – писав П. Хропко, – в нашій прозі пов’язане опрацювання нові теми – долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища”. Олена Ляуфлер – головна героїня повісті “Людина”. Це сильна,
Вона відчуває природну потребу в самореалізації, тягнеться до знань, до повноцінного духовного життя. Олена багато читає наукової і політичної літератури, бажаючи компенсувати брак освіти. Своє людське право відстоює твердо, рішуче заявляє батькам, які примушували вийти заміж: “Неначе якусь штучну механічну пружину натягали б ви мене і пристосовували до обставин!
Я, однак, не дамся до сього ужити! Ніяка сила світу не стопче в мені мислячої самостійної людини…”
Дівчина не може уявити себе в ролі дружини-утриманки, бо це означало б неволю, залежність від чоловіка. Олена впевнена,
Тому так радіє вона, зустрівшись із студентом-медиком Стефаном Лієвичем, який був живим утіленням її мрії про коханого чоловіка.
Олена мужня, вірна обов’язку перед батьками, порядна, енергійна. Вона прагнула гідно проявити себе: “То дайте поживу моїй душі, дайте мені серйозну тривалу працю”. А замість цього – тупе існування, невідповідність ідеалу і дійсності, їй важко, бо життя заради самого існування виявилося для Олени протиприродним. Вона відстоює свої погляди і переконання, змагається за людину в собі.
А бути людиною для неї означає самостійно мислити, “…жити по своїй натурі і правді”, вільно, сповна користуватися людськими правами.
Але Олені довелося піти проти себе – вдатися до неправди і хитрощів. Несказанні муки терпить вона, вирішивши вийти за Фельса, щоб врятувати родину від злидарського існування: “Мені діється так, немов тій собаці, що покірно зносить, як її конають”. Життєві обставини змусили Олену діяти всупереч своїм переконанням, але в душі вона не зламалася,
Є. Кирилюк писав: “Довго бореться Олена, довго захищає свою незалежність і, зрештою, підломлена, падає”. Я з таким висновком не згодна, бо дівчина залишилася вірною власним поглядам, і цей крок зробила сама, без нав’язування сторонніх.
Отже, Олена Ляуфлер – тип нової жінки, у якої слід повчитися дбати про людину в собі, бачити і цінувати її в усіх, хто поряд.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)