“Західна Україна” – літературна організація. Діяла в 1925-33 у Харкові та Києві. Спочатку як секція спілки селянських письменників “Плуг”, а з квітня 1926 – як окрема літератур-но-мистецька спілка, що об’єднувала понад 50 письменників та художників, здебільшого вихідців із західноукраїнських земель, на той час окупованих Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною, а також письменників, що й далі жили на цих територіях та в США, Канаді, Німеччині. “З. У.” мала свої філії також в Одесі, Катеринославі, Полтаві та ін.
Організацію спочатку
Серед найактивніших представників “З. У.” – В. Атаманюк, В. Бобинський, Д. Бедзик, В. Гжицький, В. Гадзінський, М. Гаско, Д. Загул, М. Кічура, М. Козоріс, Ф. Малицький, М. Марфієвич, Д. Рудик, Мирослава Сопілка, І. Ткачук, Агата Турчинська, М. Тарновський, А. Шмигельський та ін. У програмному документі, прийнятому на 1-му з’їзді “З. У.” в 1930 за умов ідеологізації літератури та мистецтва, спілка ставила своїм завданням висвітлення позаестетичної
Після довгих літ поневірянь у більшовицьких таборах повернулися до літературного життя М. Гаско, Ф. Малицький, В. Гжицький, М. Марфієвич. 1933 була ліквідована й сама літературна організація. “З. У.” мала своє видавництво та друковані органи.