Завдання художньої літератури
Пам’ятаю, як збентежила мене новела Гр. Тютюнника “Климко”. Було таке відчуття, ніби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав і радів разом із ним, переживав та вперто йшов до поставленої мети.
Я бачив нашу Україну у страшні часи воєнного лихоліття і пишався співвітчизниками, душі яких не затьмарили хмари німецької окупації.
Ні, я зовсім не заперечую значення історичної науки, але завдяки таланту письменника минуле мого краю відкрилося мені виразно і болюче. Події твору зворушили
У цьому і полягає головне завдання літератури: показати життя, дійсність у формі художнього відбитку, але відбитку такого, який сам являє собою життя. Художня література – це підручник життя, який дає нам історичні знання, формує світогляд, впливає на морально-естетичне самовдосконалення. У загальнонародному значенні твори художньої літератури є тим невичерпним джерелом, яке живить громадянську та суспільну свідомість, збуджує соціальну активність і сприяє всебічному вихованню
Відкриваючи нову художню книгу, ми ще не знаємо ні її змісту, ні головних героїв. Та прочитавши цей твір, ніби піднімаємося ще на одну сходинку знань, мудрості, досвіду і вдосконалення власної душі. Я впевнений, що людство не могло б прогресивно розвиватися, якби не існувало художньої літератури.
Кращі твори, відбиваючи дійсність народу у її зв’язку з минулим, тим самим окреслюють загальний поступ від сучасного до майбутнього. Життя, яке міститься У творі, як мінікосмос, відбиває і виявляє в собі всесвіт, повноту людського життя і всю цілісність буття.