“Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар.
Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і громадянську війну, а писав, як і раніше, про тих же селян, про дітей та вчителів, про жагуче прагнення народу до світла і щастя та ще про красу Божого світу.
Навколишня
Саме ці враження і втілені художньо в повісті “Талант”.
У центрі твору – сумна доля вдовиної дочки, молодої сільської вчительки Тетяни. Обдарована від природи неабиякими артистичними
В цьому образі художньо переконливо розкриваються кращі риси народного характеру.
Тетяна – роботяща (про це свідчать навіть окремі штрихи її зовнішності: руки в неї “стернею подряпані”, шия “степовим сонцем запалена”), чесна, доброї душі і веселої вдачі дівчина, “охоча до жартів, до вигадок”, скромна, сором’язлива. Усвідомлення своєї талановитості додає їй гідності, відповідальності. Тетяна не збирається продавати свій талант ані за гроші, ані “за тую славу”. “Та хай же погасне краще іскра в мені свята і хай буде марне моє житія й темної темніше ночі, коли оддам її в наругу чи в болото втопчу”.
І ось – перший удар долі: стара поміщиця розігнала театр. Окрім цього, по селу пішли брудні чутки, і це тяжко пригнічує Тетянину душу: “Нецікава стала Тетяна: і погляд боязкий, мова тихіша, ніби й сама понижчала, з лиця спала. Боїться комусь перешкодити, набриднути, ходить городами, глухими улицямн, лице в хустку ховає.
Буденна якась, сіренька…” А ще ж зовсім недавно вона була енергійною, веселою, її очі сяяли натхненням! “Чого дожидати? Нащо життя? Нащо?” – зболено запитує Тетяна.
Вбили в дівчині бажання жити, штовхнули до самогубства.
Образ Тетяни треба сприймати узагальнено, бо головна проблема повісті – трагічна доля народних талантів. Автор осуджує злочинне ставлення суспільства до обдарованої молоді з народу, до школярів, до народної освіти.