З фольклорними творами ми знайомі з раннього віку. Засинали під колискові матері. Змагалися у кмітливості з друзями, шукаючи відповіді на загадки.
Затамувавши подих, слухали бабусині казки. А зараз настав час познайомитися з прислів’ями та приказками, творами, що узагальнюють життєвий досвід, знання людей про явища природи, різні події.
Прислів’я та приказки виникають постійно, але поширюються в народі лише найзмістовніші та найвлучніші. Наприклад, прислів’я “Пуши землю для пшениці, будуть пухкі паляниці”, “Добре роби,
Відома нам “після дощичка в четвер” з’явилася дуже давно, ще в дохристиянські часи. Четвер тоді був днем Перуна, язичницького бога війни, сонця, вогню, родючості, а ще він відав дощами, громами і блискавицями. Саме в четвер Перунові приносили жертву і просили дощу, але дощ, на жаль, не йшов.
Отже, приказка є синонімом до слова “ніколи”. Уже давно письменники почали записувати народні вислови. Перший збірник був укладений наприкінці XVII – початку XVIII ст. поетом Климентієм Зиновієм.
Він містить понад півтори тисячі прислів’їв і приказок. З того часу видавалося багато збірок цих живлющих народною мудрістю висловів.