З животворних джерел історії

З фольклорними творами ми знайомі з раннього віку. Засинали під колискові матері. Змагалися у кмітливості з друзями, шукаючи відповіді на загадки.

Затамувавши подих, слухали бабусині казки. А зараз настав час познайомитися з прислів’ями та приказками, творами, що узагальнюють життєвий досвід, знання людей про явища природи, різні події.

Прислів’я та приказки виникають постійно, але поширюються в народі лише найзмістовніші та найвлучніші. Наприклад, прислів’я “Пуши землю для пшениці, будуть пухкі паляниці”, “Добре роби,

добре і буде”, “Вчи дітей не тряскою, а ласкою”. Приказки мають свою історію.

Відома нам “після дощичка в четвер” з’явилася дуже давно, ще в дохристиянські часи. Четвер тоді був днем Перуна, язичницького бога війни, сонця, вогню, родючості, а ще він відав дощами, громами і блискавицями. Саме в четвер Перунові приносили жертву і просили дощу, але дощ, на жаль, не йшов.

Отже, приказка є синонімом до слова “ніколи”. Уже давно письменники почали записувати народні вислови. Перший збірник був укладений наприкінці XVII – початку XVIII ст. поетом Климентієм Зиновієм.

Він містить понад півтори тисячі прислів’їв і приказок. З того часу видавалося багато збірок цих живлющих народною мудрістю висловів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

З животворних джерел історії