Такі жанри драматичного роду, як трагедія і комедія, виникли ще в Стародавній Греції, пройшли довгий шлях розвитку, змінюючись при цьому у багатьох своїх рисах, і безроздільно панували до середини XVIII ст. У середині XVIII ст. виникає власне драма – твір, в основу якого покладено певний життєвий конфлікт, розгортання якого позначене і трагічними, і комічними моментами. Недаремно відомий французький філософ і письменник Д. Дідро, теоретик цього нового жанру, визначив драму як щось середнє між трагедією і комедією. Він зруйнував класицистичні уявлення
Виникнення і становлення драми тісно пов’язане із зверненням письменників до сучасної їм соціально-побутової тематики.
Помітний внесок у розвиток української драми внесли! М. Старицький (“Ой не ходи, Грицю”, “Не судилось!”, “Талан”), М. Кропивницький (“Дай серцю волю, заведе в неволю”, “Глитай, або ж Павук”), І. Карпенко-Карий (“Наймичка”,
Перу М. Старицького належить і такий різновид драми, як драма історична (“Облога Буші”, “Богдан Хмельницький”. “Маруся Богуславка”).