Тихим зимовим вечером я поверталась Настрій був поганий. Я посварилась з кращою подругою через якусь дрібницю. Хотілось швидше повернутись додому і поплакатись в подушку. Тут коло свого будинку я побачила зовсім незвичайного юнака. Він весь ніби світився.
Я вже думала заходити, але він окликнув мене. Я обернулась. Звідки цей юнак знає як мене знати? Він підійшов до мене і обняв.
Мені стало так легко на душі, відразу ж захотілось подзвонити подрузі і вибачитись, хоч я і була права. Хлопець подивився мені в очі і сказав:”Ніколи не забувай,
З даху впала величезна сосулька. Я хотіла подякувати хлопцеві за порятунок, але його вже й слід простиг. Я зайшла додому, подзвонила подрузі(звісно, ми помирились),а потім довго дивилась у вікно, в надії побачити дивного злопця. Але побачила інше. Біле крило янгола.
Тепер я знаю, що в мене є справжній ангел-хоронитель, який збереже мене від біди та зла в мому серці.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)