Категорія краси – одна з найзагадковіших в сучасному світі. Люди дуже часто думають про красу, обговорюють її, намагаються зрозуміти, яка ж вона насправді і які її найщиріші прояви. Завдяки красі багато людей творять, створюють прекрасне, але насолоджуватися красою навколишнього світу природи можуть не тільки творчі люди, а й звичайні обивателі, такі як маленький Льонька з повісті Віктора Близнеця.
У своїй повісті автор розповідає цікаву історію маленького хлопчика, у якого, на жаль, практично не було друзів-однолітків. Але в той же час
Спостерігаючи за тим, як двоє цих людей милувалися красою навколишнього світу, цілком можна зробити висновок, що зовнішня краса, краса природи, цілком може цей світ врятувати. Навіть маленький хлопчик, якому так необхідне спілкування з однолітками, які можуть його зрозуміти, зміг знайти свою втіху в природі, в спілкуванні з нею.
Одночасно з цим не можна повністю заперечувати і того, що в повісті йдеться
Уява хлопчика допомагала йому переживати все, що б не трапилося, в тому числі і відхід його друга Адама. Тому цілком справедливо говорити і про те, що власний внутрішній світ дитини, а саме його уява, допомагала йому справитися з тугою, викликаною відсутністю однолітків у його селі.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що будь-яка краса, будь вона зовнішня чи внутрішня, рятує світ. Найголовніше в красі – це те, що вона повинна існувати в дійсності. Внутрішня краса допомагає людині перенести складності, відсутність інтересу в житті і неможливість займатися чимось захоплюючим. Уява може оживити людину, змусити її жити навіть у найскладніших обставинах.
Але така ж користь може бути викликана і природою. У момент нудьги або навіть відчаю немає нічого приємнішого, ніж помилуватися зовнішньої краси природи, насолодитися нею і порадіти її прекрасним дарам.