“Яка краса врятує світ: зовнішня чи внутрішня?”

Вираз “краса врятує світ” вперше було вжито одним з найбільших відомих та всесвітньо визнаних російських письменників Федіром Михайловичем Достоєвським. Незважаючи на те, що думка ця була сформульована вже дуже давно, серед людей немає єдиного розуміння щодо того, яка саме краса врятує світ, і як це відбуватиметься взагалі.

Говорячи про красу в контексті цієї фрази, виникає відразу кілька питань. Чи йде мова про зовнішню красу людини або про красу її вчинків? Чи можна асоціювати вчинки людини з плодами її творчої діяльності, чи вважається

це такою ж красою? Як здається особисто мені, краса не може розглядатися у відриві від людини. Так, природа, яка оточує представників людства, теж красива, але природа сама по собі не може поставити весь світ на поріг загибелі.

А ось людина може, тому саме її краса й має врятовувати світ.

Людина в свою чергу може бути красивою зовні і зсередини. Навряд чи хтось стане сперечатися з тим, що зовнішність людини може бути красивою або некрасивою. Деякі люди думають, що кожен красивий по-своєму, але я дозволю собі з цим не погодитися – існують як красиві зовні люди, так і некрасиві. Але у мене виникають великі

сумніви щодо того, чи можуть лише красиві люди стати тими, хто врятує світ. Я думаю, що краса робить життя людини більш простим та зрозумілим – красивій людині простіше дружити з оточуючими, досягати якихось успіхів у соціальному плані тощо.

Але для порятунку світу необхідна жертовність і сміливість зіткнутися з проблемами, гарна зовні людина навряд чи захоче собою жертвувати, адже у неї є можливість займатися більш приємними справами протягом усього свого життя.

Внутрішня краса – це зовсім інша справа, вона сильно відрізняється від зовнішньої. Внутрішньо красива людина скоріш за все має низку якостей, які можуть бути корисні суспільству і тим, хто цю людини оточує. Наприклад, такими якостями можуть бути бажання допомагати ближнім, вміння жертвувати своїми інтересами на догоду інтересам суспільства, здатність прощати, бажання покращити світ і почати це покращення з самої себе.

Внутрішня краса стимулює людину до праці, завдяки ній вона розуміє, що, тільки поліпшивши саму себе, можна ефективно служити суспільству. Саме тому я вважаю, що внутрішня краса малася на увазі Федіром Достоєвським, коли він говорив, що краса врятує світ. Підтвердження цього також можна знайти і в його романах.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Яка краса врятує світ: зовнішня чи внутрішня?”