(твір-опис процесу праці)
Із сивої давнини українці шанували свята. З особовою надією люди чекали на Великдень. Саме з цього великого свята починається розквітання пришли, найсправжнісінька весна.
Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку я нетерпляче чекала Великодня як найголовнішого й найвеселішого свята.
Мені дуже подобається спостерігати, як народжується свято.
Паски починають пекти в чистий четвер. В оселі має бути прибрано,
Матуся виставляє на стіл масло, яйця, борошно, родзинки й багато іншого.
Справжня гордість господині – добре спечена паска. Існує народна прикмета: добра паска – на добрий рік. Матуся чаклує над тістом. Вона вимішує його, а потім пильнує, щоб тісто не втекло з діжі. Поки тісто підходить, у печі розпалюють вогонь. Вишневі дрова – найкращі для випікання пасок.
Досвідчені господині готують їх заздалегідь. Коли тісто підійде, його викладають у форми, але лише на третину, бо тісто буде підходити, тобто збільшуватися
Кожна господиня прикрашає свої паски. Наприклад, моя матуся завжди посипає їх родзинками, кольоровим пшоном, змазує яєчним білком, збитим із цукром.
Випікають паски великі – для дорослих і менші – для дітей. Малеча з нетерпінням чекає, поки мама запросить їх до хати оглянути паску – справжнє великоднє диво. На жаль, куштувати паску відразу не можна.
Це робиться за святковим столом у неділю, коли паски та інша їжа будуть посвячені в церкві.
Велику паску розрізають на здоров’я та радість. Потім діти одержують по невеличкій пасочці. Всі хлопці й дівчата полюбляють Великодні свята та з насолодою куштують смачну солодку паску.