Професія мого батька (твір-опис процесу праці)

Мій батько – шофер. Його робоче місце за кермом великого красивого автобуса. Тато возить людей з нашого міста у сусіднє. Цю відстань він проїжджає за три години.

Батько часто розповідає мені вечорами історії, які трапляються з ним та його пасажирами дорогою. Я з нетерпінням чекаю батькові розповіді, бо дуже люблю їх слухати. А ще була у мене мрія – поїхати разом з ним у дорогу.

Нещодавно моя мрія здійснилась. Як я зрадів, коли батько нарешті погодився взяти мене з собою у рейс! Рано вранці ми вийшли з дому і за півгодини вже були на АТП,

де працює мій батько і де стоїть його автобус.

Спочатку треба було оформити документи для поїздки. У той час, коли батько із цим порався, я уважно розглядав автобус. Червона комфортабельна машина була вже готова до рейсу. Ми з татом зайшли в автобус. Тато сів за кермо, а я – на перше сидіння недалеко від нього.

Час рушати. Тато вставив ключ у замок запалювання і повернув його. Я почув шум. Це був звук мотора, що завівся.

Тато натиснув ногою на одну з педалей, вижав зчеплення, рукою потягнув важіль – включив передачу. Потім одночасно повільно відпустив зчеплення і витиснув педаль газу. Автобус зрушив з місця.

Батько додав газу і автобус поїхав швидше. Ми прямували на зупинку, де вже чекали на нас пасажири.

Батько потягнув маленький важіль на кермі, на панелі замиготів зелений вогник. Це був обов’язковий сигнал повороту. Лише після цього батько повернув кермо у лівий бік, і автобус почав повертатися ліворуч.

Ми під’їхали до зупинки, зупинились. Батько натиснув на панелі кнопку, і двері автобуса розчинились. Пасажири з речами почали входити в салон і сідати на свої місця.

Попереду на нас чекала дорога.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Професія мого батька (твір-опис процесу праці)