“Як гарно плестись останньою, десь позаду-позаду…” (за оповіданням “Кривенька”) – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

(Хане Крістіан Андерсен)

У невеличкій країні біля синього моря жив собі бідний чоботар. Весела вдача та золоті руки – оце й усе, що він мав. Його дружина прала білизну для панів та поралася в убогій господі.

У цій родині ріс хлопчик, худенький та бліденький, якого звали Хане. Понад усе хлопчик полюбляв мріяти, слухати народні пісні й казки, а ще – гуляти серед квітів. Хане підріс і вирішив стати поетом і актором.

Для цього він вирушив до найбільшого міста невеликої країни.

Минули роки, і юнак

став письменником. Хане мріяв про сімейне щастя. Він дуже хотів, щоб його, небагатого й не дуже вродливого, покохала справжня Русалочка – дівчина з риб’ячим хвостом, але зі сповненим щирості людським серцем.

Русалочки живуть далеко в морі, де вода прозора й синя. Якось одна з них закохалася в молодого принца, але ж русалочки не вміють ходити по землі! Довелося Русалочці віддати відьмі свого язичка, щоб стати зовсім схожою на справжню дівчину.

Довгим та не зовсім щасливим був шлях її кохання до принца. І Русалочка зникла, перетворилася на морську піну.

З дня смерті доброго казкаря минуло вже понад сто років, але його казками й досі зачитуються діти всього світу. У Копенгагені споруджено пам’ятник Андерсену, вхід до порту охороняє статуя Русалочки – героїні однієї з найчарівніших і найсумніших казок великого датчанина.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Як гарно плестись останньою, десь позаду-позаду…” (за оповіданням “Кривенька”) – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ