Серед інших письменників А. П. Чехова виділяє незвичайна спостережливість. Глибоке знання життя й людей допомагало йому за допомогою дрібних подробиць, окремих штрихів зображувати правдиво і яскраво характер людини, предмети, природу. Тому художня деталь має важливе значення у Творчості Чехова.
Він був дуже строгий у відборі подробиць, перевіряв усе до дріб’язків – у його добутках не може бути нічого випадкового. Письменник говорив, що якщо в першій дії на стіні висить рушниці, то наприкінці воно обов’язково повинне вистрілити
Жанр
Основним засобом характеристики був портрет, хоча він теж не відповідав звичному уявленню. Це був не опис кольору Алл С о ч. Р У волось, око тощо, письменник вибирав дві-три найбільш точні й влучні деталі, і цього було досить для яскравого подання образа в цілому. Наприклад, в оповіданні “Ионыч” Чехов показує деградацію головного героя
На початку оповідання він “ішов пішки не поспішаючи… і увесь час наспівував” пісню. Наприкінці добутку Ионыч “поповнів, ожирів, важко дихає й уже ходить, відкинувши назад голову”, “пухкий, червоний”.
Тут дуже важлива колірна деталь: і Старців, і його кучері – обоє сталі червоними, і в читача з’являється до них відраза. В оповіданні “Людин у футлярі” при описі Беликова Чехов використовує тільки бліді, сірі тони. Цим письменник хоче підкреслити, що Беликов – неяскрава, нецікава особистість.
Художньою деталлю може бути не тільки колір, але й запах. В оповіданні “Аріадна” головною характеристикою героя є те, що від нього пахнуло вареною яловичиною
Безліч художніх деталей зустрічається в мовленні персонажів. Будь-яка незначна на перший погляд фраза може мати важливе значення, тим більше якщо вона коштує у відповідному обрамленні. Це можна знову простежити в оповіданні “Ионыч”.
Після невдалого побачення Старців думає не про Катерину Іванівні, його думки зайняті зовсім іншим: “Ох, не треба б повніти!” Або коли він чекав її, а вона довго не виходила, Старців міркував про придане: “А приданого вони дадуть, мабуть, чимало”.
Ця деталь показує початок деградації героя: його душу зачерствіла, він уже не був здатний любити по-справжньому. Взагалі, художня деталь завжди коштує в особливому місці, спеціально підготовленому для неї: “Це була людина середнього росту, з пухкою особою й маленькими очами, голена, і здавалося, що вуси в нього були не голені, а вищипані” (“Про любов”). Пейзаж у Чехова небагатий різноманітними описами природи. Письменник, випливаючи своїй творчій манері, своїм принципам, прагнучи до найбільш виразного зображення, відбирає тільки легені деталі
Так, наприклад, в оповіданні “Степ” Чехов описує грозу: “Ліворуч, начебто хто чиркнув по небу сірником, мигнула бліда, фосфорична смужка й потухла. Почулося, як десь дуже далеко хтось пройшовся по залізному даху. Імовірно, по даху йшли босоніж, тому що залізо проворчало глухо”. Яскраво представити загальну картину допомагає й побутова обстановка. Бажаючи показати вбогість селян, їхнє важке життя, в оповіданні “Студент” письменник уводить маленьку деталь – “діряві солом’яні дахи”, – яка яскраво й точно зображує ситуацію
У своїх оповіданнях Чехов показує тільки основні, найбільш важливі моменти, а інше опускає. Художня деталь допомагає йому ущільнювати час. Наприклад, в оповіданні “Про любов” Алехин розповідає, що спочатку він оселився в парадних кімнатах і завів так, що після сніданку й обіду йому подавали кава й лікери, а перед сном він читав “Вісник Європи”. Але згодом Алехин помалу перебрався долілиць, став обідати в людській кухні, лікери скінчилися, читати бракувало часу, і з колишньої розкоші залишилася. тільки прислуга
Життя його сильно змінилася. Чехів не говорить про цьому прямо, але читач яскраво представляє ці зміни, і все це завдяки художній деталі. Письменник використовує також прийом посилення, зорового укрупнення деталі. Наприклад, у новелі “У рідному куті” при описі тітки Даши спочатку ми довідаємося, що вона молодиться й хоче подобатися чоловікам, потім, що вона ходить дрібними кроками й що в неї здригається спина
При цьому в читача виникає неприязне відношення до неї. Потім нам стає відомо, що служниці не витримують її характер більше тижня, що вона безбожно штрафує мужиків. І, нарешті, наприкінці з’являється деталь, що підсумувала все сказане раніше: Чехов зауважує, що в неї деспотичні руки. Ця деталь максимально влучно визначає характер героїні
Важливе значення мають авторські замітки. В оповіданні “Хамелеон”, коли Очумелов довідається про приїзд брата генерала, “особа його заливається посмішкою розчулення”. Цим Чехов хотів показати преклоніння перед чинами.
Стиль письменника також містить безліч художніх деталей. Наприклад, кінець оповідання “Студент” насичений знак оклику
Тут Чехов виражає ідею добутку, і він хоче виділити її, звернути на неї увага читачів. Порівняння, метафори, що зустрічаються в новелах, сприяють більше виразному зображенню предметів, картин природи: “Це був дощ. Він і рогожа, начебто зрозуміли один одного, заговорили про щось швидко, весело й преогидно, як дві сороки” (“Степ”). Чехів ніколи не нав’язував свою думку читачеві
За допомогою художньої деталі він залишав читачеві можливість домыслить образ, представити загальну картину самостійно. Він ніколи не озивався погано про своїх героїв. Якщо вони йому не подобалися, він показував це за допомогою деталі.
Наприклад, в оповіданні “Ионыч” мовлення Івана Петровича Туркина насичена нібито дотепними фразами. Він говорив: “Покорчило вас дякую”.
Ця деталь допомагає читачеві зрозуміти, що перед ним недалека людина. Розвиток художньої деталі – важлива заслуга Чехова, він вніс величезний вклад у світову літературу. Цей прийом уведений до новелістики з високою майстерністю.
Чехів малював повсякденне, буденне життя й домігся максимального наближення до неї. З маленьких штрихів, мазків створюється барвиста реалістична картина
Читач забуває, що перед ним текст, настільки ясно він уявляє собі все описане
(2 votes, average: 4.00 out of 5)