З часу появи “Слова о полку Ігоревім” українські автори зробили кілька перекладів і переспівів твору. Першими перекладачами твору були М. Шашкевич та І. Вагилевич. Із перекладу Шашкевича залишився лише уривок, виконаний ритмічною мовою. Решту перекладу було втрачено.
Зацікавився твором і Т. Шевченко, але перебування на засланні завадило перекласти весь твір – перекладено лише уривок про битву на Каялі та “Плач Ярославни”. Плач Ярославни вражає сучасників своєю красою і досконалістю, а опис битви відтворює ритміко-інтонаційні
Українські письменники зробили безліч перекладів і переспівів поеми (переклад – точне відтворення змісту і форми твору; переспів – вірш, написаний за мотивами твору). До “Слова…” звертались С. Руданський та І. Франко, Ю. Федькович та Панас Мирний. А. Малишко
Патріотизм твору вражає і буде вражати не одне покоління наших співвітчизників. Образи захисників рідної землі будуть гідним прикладом для наслідування. Не даремно ж крилаті, вислови з твору увійшли в наше життя.
У 1985 році зарішенням ЮНЕСКО вся прогресивна громадськість відзначала 800-річчя “Слова о полку Ігоревім”. Було відзначено роль твору у становленні слов’янських літератур, у формуванні світової духовної культури. На честь ювілею “Слова…” наукові кола України провели ряд науково-практичних конференцій, було проведено урочистості, в яких взяли участь видатні вчені, мистецтвознавці, майстри мистецтв та численні закордонні гості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)