Всякому місту – звичай і права (скорочено) – Сковорода Григорій

Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова: Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий,

Той зводить дім свій на модний манір, , Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят.

Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк, Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова. Тих непокоїть Венерин амур,

Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть – як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, – Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість, як чистий кришталь…

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): У вірші “Всякому місту – звичай і права… ” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних

пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт – як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого “совість, як чистий кришталь”. Кожна строфа вірша закінчується однією думкою – про що має турбуватися людина. У творі багато перелічень, порівнянь, дотепних висловів, які характеризують марнославство людей.

Цей вірш виконується як пісня, використаний І. Котляревським у п’єсі “Наталка Полтавка”.

(2 votes, average: 2.50 out of 5)

Українські шкільні твори:

Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права У вірші “Всякому місту – звичай і права.” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя,...

Всякому місту – звичай і права – Григорій Сковорода Скорочено Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова: Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у...

Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний). Вид лірики...

Аналіз “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права…” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя,...

Детальний Аналіз “Всякому місту – звичай і права” Г. Сковорода ” Всякому місту – звичай і права ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ...

Коротко про “Всякому місту – звичай і права” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний). Вид лірики : громадянська (філософська). Провідні мотиви : викриття суспільних вад; щасливий...

Аналіз вірша Григорія Сковороди – “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права… ” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають...

Скорочено “Всякому місту звичай і права” Сковороди У вiршi Всякому мiсту – звичай i права. Г. Сковорода розмiрковує над тим, що багато людей перебувають у полонi своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя,...

Скорочено ВСЯКОМУ ГОРОДУ НРАВ Й ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Из сего зерна: Блажен муж, Иже в премудрости умрет и Иже вразумЪ своем поучается с ВятынЪ (Сирах) Всякому городу нрав и права; Всяка имЪет свой...

Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Народився у с. Чорнухи на Полтавщині у бідній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Три роки (1741-1744) співав у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети (деякий...

Пісня Сковороди “Всякому городу – звичай і права” – зразок громадянської та філософської поезії Велику роль у становленні нової української літератури відіграв видатний український філософ, просвітитель і письменник переломної доби, який багато запозичив і від давнього, і від нового...

ТЕма. Г. Сковорода “всякому городу нрав і права” 1. На думку Г. Сковороди, кожне місто має свої… А Досягнення у розвитку промисловості та освіти. Б Архітектурні пам’ятки і музеї. В Звичаї і права....

Бджола та Шершень скорочено – Григорій Сковорода Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того...

Бджола та Шершень (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до...

БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Скорочено Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того...

Григорій Сковорода – Бджола та шершень (СКОРОЧЕНО) ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ (СКОРОЧЕНО) Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж...

Собака і Вовк – Григорій Сковорода Скорочено У пастуха Титаря жили два пси – Левкон та Фірідам. Позаздривши їхній дружбі, Вовк попросився бути третім їхнім товаришем. Став розхвалювати свій рід, свою вченість,...

Собака і Вовк (скорочено) – Сковорода Григорій У пастуха Титаря жили два пси – Левкон та Фірідам. Позаздривши їхній дружбі, Вовк попросився бути третім їхнім товаришем. Став розхвалювати свій рід, свою вченість,...

Григорій Сковорода – Собака і Вовк (СКОРОЧЕНО) Григорій Сковорода Собака і Вовк (СКОРОЧЕНО) У пастуха Титаря жили два пси – Левкон та Фірідам. Позаздривши їхній дружбі, Вовк попросився бути третім їхнім товаришем....

ЗНО – Григорій Сковорода Тема 6. Григорій Сковорода (1722 – 1794) Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах...

Тема 6. Григорій Сковорода – Давня українська література ІІ. Давня українська література Тема 6. Григорій Сковорода (1722 – 1794) Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого...

Скорочено СОБАКА І ВОВК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА У Тітира2, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі. Вони прославились і серед диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на...

Григорій Сковорода – байкар-викривач суспільних недоліків I. Історична епоха, коли жив і працював Г. Сковорода (початок розвитку капіталістичних відносин в Росії і Україні, кріпосницький гніт, представники передової громадсько-політичної думки цих часів...

Зозуля та Косик (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 Зозул спитала чорного дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги. Дроздик...

Тема 6. Григорій Сковорода (1722 – 1794) – Давня українська література (XIV – XVIII ст.) 9 клас ІІ. Старе українське письменство Давня українська література (XIV – XVIII ст.) Тема 6. Григорій Сковорода (1722 – 1794) Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника,...

ЗОЗУЛЯ ТА КОСИК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Скорочено Зозул спитала чорного Дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги. Дроздик відповів...

De libertate – Григорій Сковорода Скорочено Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото....

Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар Світу (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО дУШЕВНИЙ СВІТ * … Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і...

Вступні двері до християнської добронравності (скорочено) – Сковорода Григорій Бог зробив потрібне неважким, а важке – непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце в любові,...

Вступні двері до християнської добронравності – Григорій Сковорода Скорочено Філософський трактат Бог зробив потрібне неважким, а важке – непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце...