8 клас
II варіант
У Львові є могила, на якій стоїть пам’ятник – постать каменяра з молотом у руках. Тут похований Великий Каменяр – Іван Якович Франко. Невгасима любов до знедоленої Батьківщини, до чесних трударів, віра у визволення рідного народу з-під гніту темних сил самодержавства – джерела Франкової поетичної сили, бездонна криниця, яка надихала його на написання кращих творів.
Як допомогти трудівникам перемогти у святій боротьбі за волю? Як покращити долю простого народу, який хоче зітхнути на повні груди й спокійно
Досить бути покірливими! Прийшов час активної боротьби за волю!
Боротьба за волю важка, вона схожа на каторжний труд каменярів, які розбивають гранітну скелю, скуті ланцюгами. Серед каменярів і сам поет. В його руках могутній каменярський молот, і він готовий, як і тисячі інших, рубати скелю, щоб прокласти дорогу до щастя майбутнім поколінням. “Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас!” – чують борці за волю громовий голос. Падають уламки скелі, калічать робітників, але ніщо
Віра в те, що зможуть розбити граніт і побудувати дорогу для інших людей, робить борців непереможними. Каменярі знають, що слави їм не буде, але не слави вони прагнуть, а волі. Волі для майбутніх поколінь.
Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Тяжким був шлях до визволення. Але тисячі каменярів із залізними молотами в руках розбивали символічну скелю, будували дорогу до волі. Серед борців – Іван Франко, якого недарма називають у народі Великим Каменярем.