Віршознавство

Віршознавство – розділ літературознавства, частина поетики, наука про віршові нормативи літературних творів, покликана осмислювати внутрішню будову вірша, власне, його метрику, строфіку та фоніку. В Україні початки В. спостерігаються в граматиках та поетиках братських шкіл XVI-XVII ст. Особливого розвитку сягнуло В. у Києво-Могилянській академії (Феофан Прокопович, Митрофан Довгалевський, Георгій Сломинський та ін.). У XIX ст.

В. розроблялося в наукових працях О. Потебні, В. Перетца, І. Франка, Ф. Колесси таін., а в XX ст. – Б. Навроцького, Б. Якубського, Д. Загула, Г. Майфета, М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, В. Чапленка, С. Гаєвського, В. Сімовича, Я. Гординського, І. Огієнка (митрополита Іларіона), В. Державина, Д. Нитченка, І. Качуровського, В. Ковалевського, К. Волинського, Ніни Чамати, Галини Сидоренко, Наталі Костенко, М. Сулими, Алли Коваль та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Віршознавство