І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка.
1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії.
(Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм?)
2. Занепокоєння перед наступним поколінням (будуть соромитись своїх батьків, втрачені найкращі національні якості, накинули на себе ярмо рабства).
3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в невичерпні сили українського народу.
II. Головний герой поеми Мойсей і народ (легендарний пророк, тяжка його доля пробудити народ до прагнення свободи,
III. Висновок поеми (не втрачати національної гідності; вірити в пробудження своєї Батьківщини.
Та прийде час, і ти…
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі).
Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки”
I. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом.
II.
1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду.
2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті (“холодний, голодний люд; панський двір, мов зуби величезного звіра”, селяни, що низько кланяються всякому панові).
3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії.
III. Герої повісті “Перехресні стежки”.
1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович (чесна, справедлива, рішуча людина, відчуває обов’язок перед людьми, біль, відчай, зневіру в справедливість).
2. Шнадельський – сільський пан (користується неосвіченістю, довірливістю, наївністю селянства).
3. Граф Кшивотульський (самовласний, жорстокий, селян карає власноручно, без суду).
4. Селянин, що заблукав, шукаючи худобу (з погляду Рафаловича, в ньому відбилася доля всього українського народу: “стоїть заблуканий селянин, серед шляху між минулим і майбутнім… “
IV. Віра в пробудження національної свідомості та активності українського селянства
В повісті “Перехресні стежки” (оптимістичне закінчення).