Виклад сюжету роману Жана Кокто “Орфей”

Дія розвертається у вітальні заміської вілли Орфея й Эвридики, що нагадує салон ілюзіоніста; незважаючи на квітневе небо і яскраве висвітлення, глядачам стає очевидно, що кімната перебуває під владою таємничих чарів, так що навіть звичні предмети в ній виглядають підозріло. Посередині кімнати розташований загончик з білим конем

Орфей коштує в стола й працює зі спіритичним алфавітом. Эвридика стоїчно очікує, коли її чоловік закінчить спілкування з парфумами за допомогою коня, що на питання Орфея відповідає стукотами, що допомагають йому

довідатися істину. Він відмовився від твору поем і восславления бога сонця заради добування якихось поетичних кристалів, укладених у висловленнях білого коня, і завдяки цьому у свій час став знаменитим по всій Греції

Эвридика нагадує Орфею про Аглаонисе, проводирці вакханок (до їхнього числа належала до заміжжя й сама Эвридика), що також має звичай займатися спіритизмом, Орфей харчує крайню ворожість до Аглаонисе, що п’є, спантеличує замужніх жінок і заважає молоденьким дівчинам виходити заміж. Аглаониса противилася тому, щоб Эвридика покинула коло вакханок і стала дружиною Орфея. Вона обіцяла коли-небудь

помститися йому за те, що він повів від її Эвридику.

Эвридика вже не в перший раз благає Орфея повернутися до свого колишнього способу життя, що він вів до того моменту, поки випадково не зустрівся з конем і не помістив її в себе вдоме.

Орфей не погоджується з Эвридикой і на доказ важливості своїх занять приводить одну фразу, недавно продиктовану йому конем: “Мадам Эвридика повернеться з пекла”, що він уважає верхи поетичної досконалості й має намір представити на поетичний конкурс. Орфей переконаний, що фраза ця буде мати ефект бомби, що розірвалася. Він не боїться суперництва Аглаониси, теж приймаюча участь у поетичному конкурсі й ненавидящей Орфея, а тому здатної у відношенні його на будь-яку підлу витівку. Під час розмови з Эвридикой Орфей упадає в крайню дратівливість і вдаряє кулаком по столі, на що Эвридика зауважує, що гнів – це не привід трощити всі навколо.

Орфей відповідає дружині, що сам він ніяк не реагує на те, що вона регулярно б’є шибки, хоча відмінно знає, що робить це вона для того, щоб до неї заходив Ортебиз, скляр. Эвридика просить чоловіка не бути настільки ревнивим, на що той власноручно розбиває одне зі стекол, подібним чином як би доводячи, що далеко від ревнощів і без тіні сумніву дають Эвридике можливість додатковий раз зустрітися з Ортебизом, після чого йде подавати заявку на конкурс

Залишившись наодинці з Эвридикой, що прийшов до неї по заклику Орфея Ортебиз виражає свій жаль із приводу настільки нестриманого поводження її чоловіка й повідомляє, що приніс Эвридике, як і було домовлено, отруєний шматочок цукру для коня, чия присутність у будинку в корені змінило характер відносин між Эвридикой і Орфеем. Цукор передала через Ортебиза Аглаониса, крім отрути для коня що надіслала й конверт, у який Эвридика повинна вкласти адресоване колишній подрузі послання. Эвридика не вирішується сама скормити коня отруєний шматок цукру й просить зробити це Ортебиза, але з його рук кінь їсти відмовляється. Эвридика тим часом бачить через вікно Орфея, що вертається, Ортебиз кидає цукор на стіл і встає на стілець перед вікном, роблячи вигляд, що вимірює раму

Орфей, як з’ясовується, повернувся додому тому, що забув своє свідоцтво про народження: він виймає з-під Ортебиза стілець і, уставши на нього, шукає на верхній полиці книжкової шафи необхідний йому документ. Ортебиз у цей час без усякої опори висить у повітрі. Відшукавши свідчення, Орфей знову водружає стілець під ноги Ортебиза й, як ні в чому не бувало, іде з будинку.

Після його відходу здивована Эвридика просить Ортебиза пояснити їй случившееся й жадає від його, щоб він відкрив їй свою щиру сутність. Вона заявляє, що більше йому не вірить, і йде до себе в кімнату, після чого кладе в конверт Аглаониси заздалегідь приготовлене для неї лист, облизує край конверта, щоб його заклеїти, але клей виявляється отрутним, і Эвридика, почуваючи наближення смерті, кличе Ортебиза й просить його знайти й привести Орфея, щоб встигнути побачити із чоловіком перед смертю

Після відходу Ортебиза на сцені з’являється Смерть у рожевому бальному платті із двома своїми помічниками, Азраэлем і Рафаелем. Обоє помічника одягнені в хірургічні халати, маски й гумові рукавички. Смерть, подібно їм, поверх бального плаття теж облачається в халат і надягає рукавички.

За її вказівкою Рафаель бере зі стола цукор і намагається скормити його коня, але в нього нічого не виходить. Смерть доводить справа до кінця, і кінь, переселившись в інший світ, зникає; зникає й Эвридика, перенесена Смертю і її помічниками в інший світ через дзеркало. Орфей, що повернувся додому разом з Ортебизом, уже не застає Эвридику в живі.

Він готовий на всі, аби тільки повернути свою кохану дружину із царства тіней. Ортебиз допомагає йому, указуючи на те, що Смерть забула на столі гумові рукавички й виконає будь-яке бажання того, хто їй їх поверне. Орфей надягає рукавички й через дзеркало проникає в потойбічний мир

Поки Эвридики й Орфея немає будинку, у двері стукає листоноша, а тому що йому ніхто не відкриває, просовує під двері лист. Незабаром із дзеркала виходить щасливий Орфей і дякує Ортебиза за даний їм рада. Слідом за ним відтіля ж з’являється Эвридика.

Пророкування коня – “Мадам Эвридика повернеться з пекла” – збудеться, але при одній умові: Орфей не має права обертатися й дивитися на Эвридику. У цій обставині Эвридика бачить і позитивну сторону: Орфей ніколи не побачить, як вона старіє. Всі троє сідають обідати. За обідом між Эвридикой і Орфеем спалахує суперечка.

Орфей хоче вийти через стіл, але оступається й оглядається на дружину; Эвридика зникає. Орфей ніяк не може усвідомити непоправності своєї втрати. Оглядаючись по сторонах, він зауважує на підлозі у дверей анонімний лист, принесений у його відсутність листоношею. У листі говориться, що під впливом Аглаониси журі конкурсу доглянуло в абревіатурі фрази Орфея, присланої на конкурс, непристойне слово, і тепер піднята Аглаонисой добра половина всіх жінок міста направляється до будинку Орфея, вимагаючи його смерті й готуючись його розтерзати. Чутний дріб барабанів вакханок, що наближаються: Аглаониса дочекалася години помсти.

Жінки кидають у вікно камені, вікно розбивається. Орфей свешивается з балкона в надії урезонити войовниць. У наступну мить у кімнату влітає вже отчлененная від тіла голова Орфея. Із дзеркала з’являється Эвридика й веде за собою в дзеркало невидиме тіло Орфея.

У вітальню входять комісар поліції й судовий секретар. Вони вимагають пояснити, що тут відбулося й де тіло вбитого. Ортебиз повідомляє їм, що тіло вбитого було роздерто й від нього не залишилося ні сліду. Комісар же затверджує, що вакханки побачили Орфея на балконі, він був весь у крові й кликав рятуйте!

За їхніми словами, вони б допомогли йому, але він у них на очах уже мертвим упад з балкона, і вони не змогли запобігти трагедіям. Служителі закону повідомляють Ортебизу, що тепер все місто схвильоване таємничим злочином, усе облачилися в жалобу по Орфею й просять яке-небудь погруддя поета для його восславления. Ортебиз указує комісарові на голову Орфея й запевняє його, що це і є погруддя Орфея руки невідомого скульптора. Комісар і судовий секретар запитують Ортебиза, хто він і де проживає.

За нього відповідає голова Орфея, а Ортебиз зникає в дзеркалі слідом за манливої його Эвридикой. Здивовані зникненням допитуваного комісар і судовий секретар ідуть

Декорації піднімаються нагору, через дзеркало на сцену виходять Эвридика й Орфей; їх веде за собою Ортебиз. Вони збираються сісти За стіл і нарешті пообідати, але колись вимовляють вдячну молитву Господові, що визначив їхній будинок, їхнє вогнище як єдиний для них рай і відкрив їм врата цього раю; за те, що Господь послав їм Ортебиза, їхнього ангела-хоронителя, за те, що він урятував Эвридику, в ім’я любові убившую диявола у вигляді коня, і врятував Орфея, тому що Орфей боготворить поезію, а поезія – це і є Бог

Б. В. Семина