З дитячого років, втративши батька, що був шкільним учителем, Брет Гарт почав трудове життя. В 1858 році молодий Брет Гарт разом із сім’єю відправляється в Каліфорнію. Пошуки заробітку (Брет Гарт був учителем у старательському селищі, кур’єром у конторі поштових диліжансів, золотошукачем) дозволили Брет Гарту добре довідатися життя простих людей Америки.
Працюючи складачем у друкарні й іноді друкуючи в газеті свої невеликі замітки й оповідання, які звернули на нього увага, Брет Гарт із початку 60-х років стає професійним журналістом.
У новелах і пізніше написаних романах (“Габриель Конрой” і ін.) Брет Гарт виявив видатне літературне дарування в окресленні різноманітних характерів своїх героїв. Звичайно він зображує золотошукачів людьми неосвіченими, у минулому – шахраями, але в той же час письменник показує, що ці люди здатні на
Люди, що живуть поза законом, а таких на копальнях була більшість, усього лишившиеся в житті, невдачливі шукачі щастя, такі, як Кентуккі (“Щастя ревучого стана”), виявилися опоетизованими в новелах американського письменника, що не вірив у торжество добра в суспільному житті своєї країни, але що умели викликати добрі почуття у своїх читачів.
Із цих позицій написана й повість для дітей “Степовий найда” (1890) про юний Кларенсе Бранте. Батько Кларенса, учасник мексиканської революції, переслідуваний і згодом розстріляний, був змушений передати хлопчика на виховання чужим людям. У повісті показано, як поводиться Кларенс при самих несподіваних, а часом і трагічних обставинах.
Зміст багатьох драматичних подробиць життя підлітка, кинутого напризволяще долі мачухою, стає ясний лише наприкінці оповідання. І хоча в повісті “про найду зм’якшені соціальні мотиви, що є присутнім в інших добутках Брет Гарту, у ній ясно виявляється намір автора засудити соціальні забобони, щиросердечну черствість і егоїзм. Образ Кларенса, що робить свій важкий переїзд по прерії, прагне до самостійності, хоче бути чесн і правдивим, має безсумнівне виховне значення. Брет Гарт виступає в повісті і як поет природи.
Про подальшу долю героїв цієї повісті Брет Гарт повідав читачеві в романах “Сузи” (1893) і “Кларенс” (1895). У Росії XIX століття Брет Гарт пропагувався демократичною критикою. Н. Г. Чернишевський високо цінував його творчість і перевів оповідання “Мигглс”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)