В 1843 році приїхав у гостину до батьків на хутір Мотронівку майбутній редактор “Основи” В. Білозерський, а з ним його товариш – П. Куліш. Після того П. Куліш часто приїжджав сюди, мав навіть для себе окрему світлицю, щоб тут писати. Для панянок Білозерських він склав тут популярну історію України, а в січні 1847 року відбулося вінчання П. Куліша і Олександри Білозерської, майбутньої української письменниці Ганни Барвінок. Боярином на весіллі був Т. Шевченко і, як кажуть, він довго зберігав ту квітку, що пришпилила йому молода.
Щаслива пара
Визволивсь у досить своєрідний спосіб. До Тули мав приїхати цар. На прохання губернатора Куліш виготовив альбом
Ра. Довідавшись, що це Куліш, цар дозволив йому повернутись до столиці. Було це в 1850 році. Коли П. Кулішеві оголосили свободу, він не міг і слова вимовити.
– Що таке? Що сталося? – кинулася до нього дружина Ганна Барвінок. Але письменник і справді втратив на той час дар мови.
Він узяв перо і написав: “Волю нам вернули!”.