Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відзначається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали й дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній службі, а й взяти участь у сімейних і суспільних обрядах. Це й виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї й обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але щороку на Великдень ми їздимо до бабусі.
Від її я знаю, що крашанки варто готовити в суботу, тоді вони будуть зберігатися протягом всіх свят. Умію дати
Мені подобається вставати ранком, бігти в сад і чекати перших променів сонця, що у цей день “грає” і приносить людям щастя й здоров’я. Бабуся навчила мене й молитві, з якої звертаюся до сонечка із проханням освітити мене добротою, красою й любов’ю. Я впевнена, народні свята й обряди варто відновити, тому що це не тільки форма дозвілля.
Вони допоможуть очиститися від бездуховності, пожвавлять наші душі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)