Як ми святкуємо Великдень

З дитинства пам’ятаю, як ми з братом чекали суботи перед Великоднем, ко­ли бабуся з мамою закінчували всю роботу по господарству і готували крашан­ки та пекли паски. Потім ми не могли дочекатися, коли у святковому одязі з повним кошиком підемо до церкви.

З діда-прадіда в українців заведено святкувати Великдень. “Ніби якась цілюща сила входить у тебе”, – так казала наша бабуся Варвара. І дійсно, така радість охоплює, коли чуєш, як церковні дзвони виспівують на весь світ: “Христос воскрес!” Люди йдуть до церкви, і з уст в уста

передається: “Христос воскрес! Воістину воскрес!”

Найкраще свято – і найкращий одяг на людях. Раніше була традиція: усе, що одягають на це свято, вбирається вперше й пошите спеціально до Великодня.

У кошиках, сплетених із лози, стоять паски, крашанки, сало, ковбаса, пироги. І все те прикрашене чистим білим рушником, чекає окроплення свя­ченою водою.

А церква і довкола церкви – мов великий живий квітник. Люди стоять і моляться, щоб Бог благословив їхнє життя. Встало сонце.

Урочиста процесія вихо­дить із церкви і обходить тричі навколо неї. А хор співає: “Христос воскрес!”

Люди христосаються,

вітають одне одного, обмінюються пасками та крашан­ками. І така велика радість панує скрізь!

Великдень – день особливий. За народними спостереженнями та повір’ями цьо­го дня і сонце інакше світить, навіть не просто світить, а вже по-справжньому гріє.

Після того як розговіються, відпочивають. Дорослі ходять у гості, діти гра­ються крашанками.

Три дні в церкві – святкова служба. Усі християни вважають найбільшим святом Великдень, бо в цей день воскрес Син Божий Ісус Христос.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Як ми святкуємо Великдень