Забуті імена. Василь Барка (Василь Костянтинович Очерет) належить до тих письменникам, які жили й працювали в еміграції. Його добутку за кордоном видавалися більшими тиражами, але український читач познайомився з ними лише на початку 90-х років XX сторіччя. Народився Василь Очерет (Барка) 16 липня 1908 року на Полтавщині в селі Солониня Лубенского району. Батько його служив у козачій частині, був на російсько-японській війні, звідки повернувся покаліченим.
Сім’я постійно бідувала. Василь закінчив три класи початкової школи. 1917 року вступив
З 1927 року після закінчення Лубенского педтехнікуму вчителює на Донбасі. Через конфлікт із партійними чиновниками переїжджає в Краснодар, де вступає в місцевий педінститут на філологічний факультет
Початок літературної творчості. В 1930 році виходить уперше печаткою його книжка “Шляхи”, а в 1932 р. у Харкові з’являється друга книга “Цеху”. Але Війна назавжди розлучає В. Барку з рідними й батьківщиною.
Виявившись за межами Радянської імперії, письменник відчув потребу продовжувати свою літературну роботу. Так
В 1958- 1988 р. виходять добутки “Океан 1” (1959), “Океан 2” (1979), поетичні збірники “Лірник”, “Свідок для сонця шестикрилих” та інші. Протягом 1969-1988 р. працював над романом-притчею “Спокутник”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)