ВАЛЬТЕР СКОТТ
(1771-1832)
Вальтер Скотт походив з шляхетної шотландської родини, чий родовід був часткою національної історії. До того ж, будучи за фахом правником і виконуючи все життя обов’язки шерифа, він не тільки добре знав життя свого народу, а й глибоко вивчав його історію та фольклор.
Писати вірші Вальтер Скотт розпочав досить рано, та друкувати написане не поспішав. Тільки 1802 р. він видав том старовинних народних балад “Пісні шотландського кордону”, зібраних та оброблених ним самим. Писав він і власні вірші, насичені реаліями
Звертаючись до минулого, письменник дуже конкретно й жваво описував звичаї і побут, народне життя обраної доби, показуючи, як формувалася з різних племен і народів єдина нація. І хоча Вальтер Скотт не прагнув достеменно відтворити дійсні історичні події, багато чого при цьому домислюючи в їхньому перебігу і причинах, його з повною підставою можна вважати батьком історичного
Серед англійських романів Вальтера Скотта “Айвенго” – найкращий. Дію цього твору віднесено майже до витоків англійської історії, коли англійці ще тільки почали складатися як єдина нація. Минуло близько ста років з часу висадки норманських лицарів на Британські острови, а ворожнеча між англосаксами (корінним населенням) і завойовниками не вщухала.
Королівська влада ще була дуже слабкою і володарі маєтків (таким був батько Айвенго сакс Седрік) почувалися досить не-залежно, оскільки кожний маєток (Майорат) являв собою маленьку державу.
Час дії роману збігається з безславним завершенням третього Хрестового походу, коли християнське воїнство, очолюване французьким королем Філіппом II Августом і англійським королем Річардом І Левове Серце, ціною великої крові і незгод, пройшовши через Середземномор’я до багатих країн Близького Сходу, не змогло їх завоювати. Саме з цього походу і повертається на батьківщину Айвенго, позбавлений батьком права на спадщину. Через численні пригоди проходить герой, доводячи власними подвигами свої законні права й передусім право на людське щастя. І разом з цією історією перед нами проходить ціла доба, що до того стала предметом поетичного оспівування в народних легендах і лицарських романах про сміливого і мужнього короля Артура та його лицарів Круглого Столу.
Коли Вальтер Скотт писав свої романи, історія Середньовіччя була ще мало відомою. В XVI-XVIII ст. і в першій половині XIX ст. в Європі панувало переконання, що середні віки – то доба жорстокості, невігластва, мороку. Вальтер Скотт був першим, хто оспівав почуття середньовічної людини, її відданість обов’язку, мужність, щирість і відданість у дружбі, вірність у коханні.
Романи Вальтера Скотта примусили вчених переглянути традиційні погляди на Середньовіччя.
Творчість Вальтера Скотта мала великий вплив на українських письменників: її добре знав і високо цінив Тарас Шевченко, нею захоплювались і детально вивчали її Марко Вовчок, Михайло Драгоманов, Леся Українка. Проте найбільший вплив мала творчість Вальтера Скотта на Пантелеймона Куліша, засновника жанру історичного роману в українській літературі.
Перші переклади творів Вальтера Скотта з’явились у Львові в 1877 р. Роман “Айвенго” в українському перекладі виходив двічі: у 1929 та 1955 pp.