XIX сторіччя – вік розквіту англійської літератури

Протягом сторіччя існували різні літературні напрямки, які зіграли свою роль і в дитячій літературі. Перша його третина ознаменувалася майже повним пануванням романтизму, що дали читачеві насамперед чудову поезію Байрона, Китса, Шеллі, Т. Мура. Культу розуму, створеному просвітителями, романтики протиставили культ страсті, стихійного почуття.

Разом з тим романтизм, удосконалюючи засобу художнього мислення, підготував все необхідне для появи й зміцнення критичного реалізму, перші добутки якого з’являються в Англії в 40-е роки XIX століття.

Кінець

XIX століття в Англії ознаменований розвитком неоромантизму, що виникла як своєрідна реакція на критичний реалізм, пов’язана з неприйняттям меркантилізму й святенництва буржуазного суспільства. В останні десятиліття XIX століття помітну роль починає грати Література англійського декадансу, обумовленого кризою буржуазної культури XIX століття. Поезія англійського романтизму ввійшла в коло дитячого читання далеко не так повно, як проза. Найбільш великий представник англійського романтизму, що завоював визнання читача-підлітка,- В. Скотт.

Однак в історію англійської літератури Вальтер Скотт увійшов

насамперед як творець жанру історичного роману.” Славу завоював уже перший його роман – “Уэверли” (1814), тема якого повстання якобитов. За ним пішли романи, також присвячені шотландської історії,- “Пуритани” (1816) і “Роб Рій” (181&;;). Особливий інтерес представляє останній роман, у якому реалістичність опису шотландського родового ладу – сполучається з найважливішою темою соціальної несправедливості.

Герой роману “Роб Рій” – народний месник, покликаний відновити потоптані права народу. Разом з тим романи Вальтера Скотта 1810 років захоплюють читача енергійним розвитком сюжету, що будується автором скоріше в стихійно-реалістичному, ніж у романтичному дусі, хоча романтичні мотиви в них, без сумніву, досить відчутні.

В 1820 роки роль романтичного початку в його Творчості поступово зростає. Особливо характерно це для двох найбільш прославлених його романів – ” Айвенго ” (1820) і “Квентин Дорвард” (3823). В. Скотт звертається до усе більше віддаленого минулого Англії й Шотландії, до середньовіччя, героизирует життя й людей того часу. У той же час стає тонше мистецтво літературного портрета в романах Скотта.

Якщо в добутках 1810 років головні герої його добутків виписані порівняно блідо й лише про деяких другорядних персонажів можна говорити як про безумовну удачу письменника (такі, наприклад, Инглвуд і Джарви в “Роб Рої”), то в романах 1820 років Скотт створює цілий ряд блискучих образів (принц Джон, брат Тук і ін.).

Романи “шотландського чарівника”, як назвав В. Скотта А. С. Пушкін, одержали в Росії широку популярність ще при житті письменника. Ранні переклади, зроблені із французького, викликали захоплені відгуки в російській критиці. З 40-х років XIX століття й до наших днів романи Вальтера Скотта постійно видаються для дітей. ДО 40-м років XIX століття моральні й эстетические ідеали романтиків перетерплюють кризу.

Соціальний розвиток буржуазного суспільства з його жорстокою експлуатацією, погонею за прибутком і очевидною перемогою “зла” суперечить мріям романтиків про торжество добра й краси, про велич людських почуттів і про шляхетність героїв. Будні щоденного існування, як трудового народу, так і самої буржуазії, викликали в мистецтві прагнення розкрити й проаналізувати причини, механізм людських відносин, показати життя самих рядових членів суспільства, підійти до цих явищ із інших эстетических позицій.

Уже у творчості В. Скотта був помітний перехід від романтичеекого зображення реальності до реалістичного. У конде 30-х років реалізм стає провідним літературним напрямком.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
XIX сторіччя – вік розквіту англійської літератури