Фольклор (усна народна творчість)
Ключові слова:
– колективне творення;
– усна форма;
– варіантність;
– анонімність;
– різножанровість.
Календарно-обрядові пісні
Цикли:
– зимовий (колядки, щедрівки);
– весняний (веснянки);
– літній (русальні, купальські, жниварські пісні).
Ключові слова:
– лірика;
– один із найдавніших жанрів фольклору;
– язичницькі елементи;
– обряд;
– дійство;
– намагання задобрити сили природи.
Найпопулярніші
Родинно-побутові пісні
Жанри:
– весільні пісні;
– пісні про сімейне життя;
– пісні про кохання;
– колискові.
Ключові слова:
– лірика;
– щирість почуттів молодих людей;
– взаємне чи нерозділене кохання;
– сімейні радощі чи нарікання на важку долю;
– символіка.
Найпопулярніші родинно-побутові пісні: “Місяць
Суспільно-побутові пісні
Жанри:
– козацькі;
– чумацькі;
– кріпацькі;
– рекрутські;
– заробітчанські;
– бурлацькі.
Ключові слова:
– лірика;
– смерть козака чи чумака;
– проводи в похід;
– романтика козацької волі;
– захоплення козаками;
– небезпечне чумацьке ремесло;
– романтика далекої дороги, степу, моря;
– ностальгія за рідною домівкою.
Найпопулярніші суспільно-побутові пісні: “Ой на горі да женці жнуть”, “Ой у степу криниченька”, “Розлилися круті бережечки”, “Вилітали орли з-за крутої гори”.
Історичні пісні
Ключові слова:
– ліро-епос;
– історична подія;
– історична постать;
– безіменний герой;
– боротьба українського народу проти турецьких і татарських загарбників;
– козацько-польські війни;
– доба Хмельниччини (битва під Корсунем, Збаражем чи Берестечком);
– гноблення України російським царатом після Переяславської угоди.
Найпопулярніші історичні пісні: “Чи не той то хміль”, “Ой Морозе, Морозенку”, “Зажурилась Україна”, “Ой усе лужком та все бережком”, “За Сибіром сонце сходить”, “Ой з-за гори чорна хмара”, “Вилітали орли”.
Пісні Марусі Чурай
Найпопулярніші пісні: “Засвіт встали козаченьки”, “Ой не ходи, Грицю…”, “Віють вітри, віють буйні”.
Народні думи
Ключові слова:
– ліро-епос;
– речитатив;
– заспів (“заплачка”), основна частина, кінцівка (“славословіє”);
– виконання в супроводі бандури, кобзи чи ліри;
– наявність сюжету;
– героїчний зміст, рідше – соціально-побутовий;
– усенародна боротьба з іноземними загарбниками;
– подвиги народу й окремих героїв.
Найпопулярніші думи: “Дума про Марусю Богуславку”, “Бондарівна”, “Дума про Самійла Кішку”, “Утеча трьох братів з Азова”.
Народні балади
Ключові слова:
– ліро-епос;
– гостродраматичний сюжет;
– трагічні конфлікти;
– фантастичні елементи;
– метаморфози;
– діалоги;
– сімейний побут, картини з особистого життя або життя історичних осіб;
– вірування в магічну силу рослин, отруєння зіллям, приворот.
Найвідоміші балади: “Бондарівна”. “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси”, “Лимерівна”.
Понятійний апарат
Анафора – єдинопочаток, повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень;
У тебе коні все турецькії,
У тебе стрільби все стрілецькії,
У тебе воли, як стодоли,
У тебе корови, як обороги…
(З колядки)
Епітет – художнє означення: пишний сад, золоті руки. Постійні епітети (фольклорні): сизий орел, червона калина, битий шлях.
Гіпербола – художнє перебільшення: Щира праця гори верне.
Метаморфоза – перетворення людини на рослину, птаха. Метаморфоза – одна з ознак балади.
Метонімія – один із тропів: поетичний вислів, у якому одна назва замінюється іншою, що перебуває з нею в якомусь зв’язку: читати Франка – твори Франка; Харків вітав переможців – люди, що мешкають у Харкові, вітали переможців.
Порівняння – художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось до нього подібним:
Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як поїхав на Вкраїну,
Як пишная рожа!
Рефрен (у пісні – приспів) – група слів, рядок чи кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи (куплета) чи групи строк).
Речитатив – манера виконання народних дум; протяжне протезування, наближене до співу.
Художній паралелізм – паралельне зображення явищ із різних сфер життя, показ одних явищ на фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії:
Розвивайся й ти, сухий дубе, –
Завтра мороз буде;
Убирайся, молодий козаче, –
Завтра поход буде.
(Нар. пісня “Ой у лузі та і при березі”)
Цитатник.
Про усну народну творчість:
– Твір не записаний – перепущений через усну традицію поколінь, часом довгого ряду їх – тратить контури, обтирається, шліфується, як камінь, несений водою. Колектив, властиво, цілий ряд колективів, через які сей твір переходить, мандруючи з покоління в покоління, з краю в край, мають тенденцію стирати все індивідуальне, зв’язане з обставинами місця й моменту, а полишати й розвивати найбільш загальне, яке віддає настрої питомі, загальнолюдські, більш-менш спільні різним верствам, часам і цілям.
(М. Грушевський)
Про календарно-обрядові пісні:
– Ті описи багатства, життя, краси, мудрості господаря, котрі містять вони (календарно-обрядові пісні. – Авт.), се не, прості поетичні прикраси-перебільшення: се магічні закляття на щастя, оперті на вірі в чудодійну здібність слова наводити те, що ним сказане.
(М. Грушевський)
Про родинно-побутові пісні:
– Пісні про кохання є душею народу, безмежним полем, заквітчаним людськими надіями, чистими поривами до щастя і чистою сльозою на віях дівочих.
:(М. Стельмах)
Про суспільно-побутові пісні:
– Чумацький фольклор є своєрідним пісенним щоденником, подорожніми нотатками ліричного змісту.
(А. Іваницький)
Про історичні пісні:
– Дійсність, охоплена історичною піснею, включає сферу історичного життя народу, життя політичного, як внутрішнього, так і зовнішнього. Народ не тільки відтворює події, але і дає їм свою оцінку.
(В. Пропп)
Про Марусю Богуславку:
– Ця дівчина не просто так, Маруся, Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.
(Л. Костенко)
Про народні думи:
– На відміну від плавності і широти розповіді гомерівського епосу, у думах наявний сильний ліризм, який разом з драматизмом викладу дуже зворушує читача.
(Г. Нудьга)
Про народні балади:
– Балади – це епос нещасливих людських доль.
(О. Дей)
Літературний диктант
1. Яким словом можна замінити поняття “усна народна творчість”?
2. У якому жанрі пісень наявні мотиви стрибання через багаття, ворожіння на вінках?
3. Протяжне проказування, наближене до співу, називається….
4. Який фольклорний жанр виконують речитативом у супроводі кобзи, бандури або ліри?
5. Жанр твору “Чи не той то хміль” – ….
6. Кому приписують авторство пісні “Засвіт встали козаченьки”?
7. Слова “Вони його не стріляли і на часті не рубали, тільки з його, молодого, живцем серце відірвали” є уривком з пісні….
8. Який художній засіб наявний у приказці “Хто знання має, той мур ламає”?
9. Прикладами якого художнього засобу є сполуки “широкий степ”, “битий шлях”, “червона калина”, “ясний сокіл”?
10. Метаморфоза, фантастичні елементи, трагізм властиві такому фольклорному жанру:….
11. Пісня, у якій розповідається про загибель чоловіка, що йде до Криму по сіль, належить до жанру….
12. З-поміж характеристик: анонімність, варіантність, усна форма, індивідуальний стиль – не є ознакою фольклору….
13. Пісня “Чи не той то хміль” уславлює козака на ім’я….
14. У якій пісні головного героя поховано на Савур-могилі? …
15. Скільки років пробували козаки в неволі в думі “Маруся Богуславка”?…
16. Яке велике християнське свято згадується в думі “Маруся Богуславка”?…
17. Скількох козаків визволила з турецької неволі Маруся Богуславка в однойменній думі? …
18. На якому морі відбуваються події в думі “Маруся Богуславка”? …
19. Яке прізвище пана, що убив Бондарівну в однойменній баладі? …
20. Як звати кохану головного героя пісні “Засвіт встали козаченьки”?
21. З ким Морозенко вступив у свій останній бій у пісні “Ой Морозе Морозенку…”? …
22. Яка історична подія описана в пісні “Чи не той то хміль”? …
23. Страждання й туга за коханим, який дуже далеко, – провідний мотив пісні Марусі Чурай….
24. У якому жанрі календарно-обрядових пісень уславлюється народження Ісуса Христа?…