Чи розвивається народна творчість сьогодні?
(твір-роздум)
Мені чомусь раніше здавалося, що усна народна творчість – це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване і зберігається на полицях. Я замислювався над тим, чи розвивається народна творчість нині, у наші дні. Спочатку мені здавалося, що зараз вона (особливо пісенна) не розвивається, бо мені невідомі сучасні народні пісні, весь час я чую тільки старі, записані багато років тому. Я не розумів причин, чому раніше пісні творилися, а сьогодні не відбувається цей процес.
Виходить,
І ось що з’ясувалося: ми маємо велику кількість пісень, які люди залюбки співають нарівні з традиційно народними піснями. Але ці пісні мають авторів, їх створили поети і композитори. Наприклад, часто можна почути:
Мамо, мамо вічна і кохана,
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, ви молилися за мене
Дні і ночі, сива моя нене.
І мало хто при цьому згадує, що слова написав М. Луків. І таких пісень, які співають не одне покоління,
Тож я дійшов такого висновку, що ці пісні за всіма ознаками є народними: їх співають, вони передаються усно (якщо й переписуються, то це не означає, що форма поширення змінила їхню популярність), мають віршовану форму, невеликі за обсягом і мають деякі варіанти. Єдине зауваження: це пісні літературного походження, що стали народними. Адже не завжди ті, хто співає ці пісні, напевно знають їхніх авторів.
Ми можемо стверджувати, що пісенний жанр народної творчості живе і сьогодні. Якийсь період історичного розвитку буде кликати до життя ті чи інші жанри народної творчості або певні теми. У часи козаччини, наприклад, були популярні маршові пісні, думи. Коли в нашій країні почалися демократичні процеси, то маршові пісні стали теж популярними.
Виконувалися вони разом з іншими народними піснями і самі ставали (а може, й були) народними.
А які жанри усної народної творчості живуть сьогодні? Пісні (в основному ліричні, але й маршові, теж), казки, сучасні прикажи, прислів’я і невмирущий жанр – анекдоти, який буде жити століттями. Прислухайтесь, шануйте, поважайте народну творчість – скарбницю нашої мудрості, нашої історії, яку ми передамо наступним поколінням.