Українські народні думи відомі в скарбниці світової культури як оригінальні, самобутні музично-поетичні твори високого ідейного звучання. їх виконують соло в супроводі бандури, кобзи, ліри. Звідси й назва мандрівних народних співаків – бандуристи, кобзарі, лірники. Вони виконують думи речитативним заспівом, дещо подібним до художньої декламації.
Думи – це поетичні сюжетні твори, в яких епічна оповідь переплітається з емоційно насиченими відступами, ліричними моїй вами. Композиція в думах стала, класична. Як правило, твір розпочинається
Далі йде сама оповідь, побудована найчастіше за принципом паралелізму. Завершується твір кінцівкою (славослів’ям), де проголошується хвала героям, подіям і слухачам. Виник і сформувався жанр думи в ХV-ХVІ століттях, але своїм корінням сягає традицій епічної творчості періоду Київської Русі, героїчного епосу слов’янських народів. Історичною передумовою для появи дум було піднесення всенародної боротьби проти турецько-татарських, польсько-шляхетських загарбників.
Мандруючи від села до села, кобзарі несли людям не тільки інформацію про різні події,
Цьому сприяли їхня змістовна і емоційна насиченість, різноманітність сюжетних ліній. Усього відомо понад 50 сюжетів. Частина з них записана у великій кількості варіантів і під різними назвами. Наприклад, “Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі” має близько 50-ти варіантів.
Процес створення дум динамічний і безперервний. Кожна епоха народжує свої твори чи видозмінює, шліфує написане попередниками. За змістом і проблематикою думи можна поділити на два великих цикли: про боротьбу з турецько-татарською навалою і про визвольну війну 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького.
В них зображені тяжка турецько-татарська неволя, куди потрапляли козаки і мирне населення (“Плач невольників”), врятування невільників (“Маруся Чурай”), перемога козака над поневолювачами (“Дума про козака Голоту”, “Дума про Самійла Кішку”) тощо. У багатьох творах відтворюється козацький побут, наголошується на соціальній нерівності козацтва (дума про Феська Ганжу Андибера). В історичних думах, присвячених подіям визвольної війни 1648-1654 років, йдеться про передумови війни, про ставлення українського народу до польської шляхти та про героїчну боротьбу українського народу за визволення. Героями цих творів є насамперед народ, його ватажки – Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай та ін. Всі вони – самовіддані борці за долю рідного краю, непримиренні до ворогів.
У побутових думах глибоко розкрито народну мораль, засуджено соціальну несправедливість, неповагу в родинних стосунках. Серед них трапляються й жартівливі твори (“Дума про тещу”). Крім позитивних героїв, у багатьох думах проходять і негативні персонажі. Такий, наприклад, Бутурлак, що намовляє Самійла Кішку “потурчитися”, “побусурманитися”, на що отримує гідну відповідь.
Часто зрадники асоціюються з “ляхами” (панами), “жидами” (лихварями). Сатиричне висміювання негативних героїв сприяло формуванню високих моральних ідеалів українського суспільства. Авторами багатьох давніх дум були козаки, учасники воєнних дій. Пізніше (ХУШ-ХІХ століття) їх удосконалювали відомі кобзарі.
Вони об’єднувалися в братства. Саме в цьому середовищі збереглося найбільше дум. Сюжети, ідеї, образи й поетичні особливості дум широко використовувалися в художній літературі.
Окремі твори перекладено всіма найпоширенішими мовами світу. Вони стали прекрасним пізнавальним і виховним матеріалом для вивчення історії та культури України, для формування уявлення про український народ як невід’ємну частку світової спільноти.
“Бібліотека школяра” пропонує Вам ознайомитись з наступними народними думами: Дума про козака Голоту Маруся Богуславка Втеча тьох братів із города Азова, з турецької неволі Самійло Кішка Іван Богун Хмельницький та Барабаш
(1 votes, average: 5.00 out of 5)