Свої літературно-естетичні погляди Шевченко виклав у поезії “На вічну пам’ять Котляревському”. Твір побудований за принципом паралелізму. Вітер іойдає гніздечко соловейка, що колись тут щебетав. Замовк і Котляревський, сиротами покинувши і гори, і море.
Свого попередника Шевченко називає батьком, кобзарем, орлом. Високо цінує Котляревського за те, що він співав для народу та про народ. До другого свого попередника звертається Шевченко у поезії “До Основ’яненка”, називаючи його отаманом, батьком.
Оспівуючи минуле, автор
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
Поезією ” Думи мої, думи мої…” Це своєрідне кредо молодого поета, де викладено погляди на мистецтво взагалі й на художнє слово зокрема. Думами піп називає свої заповітні мрії, задушевні прагнення, своє образне слово. Крім Теми покликання митця, у творах чітко виражене невдоволення тогочасною дійсністю.
До поезії музику писало багато
Утворах “Перебендя”, “Навічну пам’ять Котляревському”, “До Основ’яненка”.
У поемі “Катерина” ліричні відступи – постійний компонент композиції їх можна поділити на три групи. До першої належать звертання автора до героїв тору, зокрема до Катерини. Поет висловлює щире співчуття до неї та її дитини, говорячи:
Катерино, серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся з малим сиротою?
Другу групу становлять звертання до читачів, переважно до молодих дівчат, у яких висловлюються поради, застереження, як-от: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…”, “Отаке-то лихо, бачите, дівчата”.
У третій групі ліричних відступів даються роздуми автора про суспільні причини, які породили горе Катерини, про антигуманність тогочасного ладу, про неправду й несправедливість. Філософське узагальнення звучить у ліричном відступі “Отаке-то на сім світі роблять людям люде!”
Ліричні відступи коментують, оцінюють те, про що розповідалося раніше, або готують читача до сприйняття наступних подій, до глибинного розуміння трагедії героїні поеми.
Першим твором, написаним в Україні 1843 р., була поезія “Розрита могила”. У ній звучить протест проти соціального й національного гноблення українського народу. На питання поета, за що сплюндрована його країна й за що гине, Україна відповідає, що в її горі винні царизм та українські пани. У поезії “Чигрине, Чигрине…” Шевченко розмірковує про долю народу, висловлює гіркий докір своїм сучасникам, які змирилися з панським злом. Поет засуджує соціальну несправедливість, гноблення простого люду в поезії “Холодний Яр”.
Шевченко викриває тих, хто зневажливо ставиться до визвольних рухів, і висловлює жаль із приводу того, що нащадки гайдамаків не стають до боротьби. У вірші “Минають дні, минають ночі” звучить критика людей, які змирилися з підневільним становищем, відійшли від активних дій, стали пасивними. Звертаючись до Бога, Шевченко просить його дати долю якщо не добру, то хоча б не злу. Поет стверджує, що байдужість – найстрашніше, що може бути:
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати, І спати на волі…
Форма сну вмотивовує і зміст, і композицію поеми “Сон”. Події у творі розгортаються у трьох місцях: в Україні, в Сибіру, у Петербурзі, які знаходяться далеко одне від одного. Сон служить засобом логічного переходу від однієї картини до іншої.
Та й показати їх у сні логічніше, ніж у безпосередній подорожі.
У посланні Шевченко критикує ліберальне панство та інтелігенцію, створює сатиричний образ українських дворян. Вже на початку поеми Шевченко викриває поміщиків-кріпосників, їхню жорстокість у поводженні з кріпаками. Автор творить, що вони:
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
У творі поет викриває панів, які, часто буваючи за кордоном, марнують там час, пропивають своє майно, а повернувшись, намагаються наслідувати все іноземне. Вони продовжували пригноблювати народ, знущатися з нього. За це Шевченко посилає їм прокльони, називаючи недолюдками.
У посланні засуджуються перекручення історії України, байдуже ставлення до рідного краю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)