Ім’я українського письменника-борця Івана Липи й досі залишається майже невідомим як в культурі і літературі, так і в історії України. Хоча в свій час він був видатним громадським діячем, лікарем і письменником. Після себе Іван Липа залишив велику творчу спадщину, яка складається з казок, притч, віршів і повістей.
Багато цих творів не були надруковані за життя митця, адже у ті часи, коли жив і творив І. Липа, писати українською було заборонено. На жаль, не недруковані вони й сьогодні.
Отже, щоб познайомитися з творчістю І. Липи, можливо
Невід’ємною частиною творчого доробку І. Липи, який має велике значення в українській літературі і культурі, є його епістолярна спадщина. Адже навіть у написанні листів письменник залишався насамперед письменником. Саме з листів І. Липи можна дізнатися про цікаві автобіографічні факти, довідатися, у чому полягав практичний ідеалізм автора.
Крім того,
Та не менш важливі у творчості І. Липи його казки та притчі, які мають повчальний характер. Це і притча “У невідому путь”, і казка “Близнята”, і багато інших, не менш цікавих і мудрих творів.
І. Липа навчався у Харківському університеті. Саме на Слобожанщині він не тільки захопився державотворчими ідеями, а й почав свою літературну діяльність. Писати він почав під впливом творів М. Драгоманова, І. Франка і Т. Шевченка.
У 1891 році І. Липа став засновником таємного літературного товариства “Братство Тарасівців”. Та через два роки за нелегальне перевезення україномовної літератури зі Львова до Харкова письменник був заарештований і тринадцять місяців перебував у в’язниці, а потім ще три роки знаходився під постійним наглядом поліції.
Та попри все, І. Липа увесь час поєднував лікарську діяльність з письменництвом і активною громадською діяльністю. На початку ХХ століття у журналах “Буковина”, “Правда”, “Народ” і “Діло” були надруковані його новели “Основи самотності”, “Чорна жінка” та деякі інші прозові та поетичні твори.
І. Липа щиро вірив у революцію, вірив у те, що вона принесе свободу та незалежність українському народові. У 1917 році він стає членом Керівничого Комітету, а потім – завідувачем управління культури міністерства віросповідань в уряді УНР. Письменник багато працював над виданням книжок українською мовою. У травні 1917 року ним було засноване видавництво “Народний стяг”. Митець вважав, що література, яка втілювала самобутню культуру нації, могла допомогти духовному єднанню різних верств населення. І. Липа прагнув перенести свою життєву позицію в площину творчості, заохотити читачів до боротьби за майбутнє нації.
У цьому й полягав практичний ідеалізм письменника-борці І. Липи.
Після поразки українських національно-визвольних змагань І Липа опиняється на території Західної України, яка в ті часи підпала під владу Польщі. До останніх днів він жив у Винниках, де винаймав помешкання. На життя митець заробляв лікарською працею, а разом з тим займався літературною діяльністю.
Помер І. Липа 13 листопада 1923 року і похований на цвинтарі у Винниках.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)