Твір за оповіданнями Ю. Казакова

Тема покликання – одна із стрижневих у творчості Ю. Казакова. Будь це тяга до вільної дикого життя, яка бореться з тугою за людині (Тедді, 1956), або нездоланна пристрасть до полювання (Арктур – гончий пес, 1957), або за душу бере спів (Тралівалі, 1959, Ніч, 1955), це завжди – осягнення великого, таємничого сенсу життя. Ось співає бакенщик Єгор, і забуте все – грубість і дурість Єгора, його пияцтво і хвастощі.., і тільки надзвичайний голос дзвенить, і в’ється, і туманить голову… (Тралі-валі). Такі моменти буття особливо приваблюють письменника.

Всі

сили душі його героїв концентруються в єдиному пориві, і раптово відкривається приголомшлива, пронизлива краса світу. Здатність до душевного пориву перетворює Соню – героїню оповідання Неприваблива (1956). Перед повнотою і силою її страждає душі відступає все: нескінченна самітність, тяжке відчуття власної неповноцінності, тупість і цинізм Миколи, надаючи її чавунної силою.

Вона відчула вже втомлену, покійну силу землі… і як, напевно, хороша стала в темряві – самотня під палахкотливими, падаючими зірками.

Особливе місце у творчості Юрія Казакова займає розповідь про сліпу собаці, розповідь з

дивним, зоряним назвою Арктур – гончий пес. Багато я бачив відданих собак, собак покірних, примхливих, зверхників, стоїків, підлиза, байдужих, лукавих і порожніх. Арктур не був схожий ні на одну з них. Почуття його до свого господаря було незвичайним і піднесеним…

Але якщо не міг він нічого побачити, зате в чуття не могла з ним зрівнятися жодна собака… І ще була у нього одна особливість: він ніколи не вищав і не скиглив, напрошуючись на жалість, хоча життя була жорстока до нього. Раптове, як осяяння, пробудження незвичайного чуття і пристрасті до полювання додало його життя піднесений і героїчний зміст.

З початком роботи над Північним щоденником (1960-1972) пов’язують дослідники новий етап творчості Ю. Казакова. За визнанням автора, це дійсно незвичайна для нього книга, і тому, що писалася вона більше десяти років, і тому, що складають її нариси. Можливості цього жанру були їм гідно оцінені і блискуче використані: Жанр цей – дуже ємний і гнучкий. Те, що твій герой – живий, конкретний чоловік, а не збірний образ, звичайно, представляє для письменника певні труднощі, але в той же час тут поміщена і сила жанру.

Книга густо населена такими героями – людьми, чиє життя сповнена постійної праці і вимагає щоденного мужності. З ретельністю літописця описує Казаков ловлю риби, полювання, побут, звичаї – все те, що складає життя моряків і поморів. Вони працюють на крихітних суденцях – на шхунах, мотоботи, сейнерах, на малих рибальських траулерах.

Як же б’є морі ці суденця і якими мужніми повинні бути всі ці люди! Козаків точний у всьому: в описі дикої, екзотичної для середньо жителя природи, в цифрах, що відображають економічну сторону життя риболовецьких господарств; навіть прізвища та імена своїх героїв він не змінив : так і прийшли вони на сторінки нарисів зі своїми звучними, древніми, як море, іменами – Нестор, Кір, Євлампій, Тико Вилка. Письменник називає їх тихими героями, все життя ворогуючими жестокостям природи.

Образ дороги, далекої дороги, жага мандрів як істинно людського способу буття у світі і мотив мужності як би скріплюють воєдино книгу нарисів Північний щоденник. Прихильність жанру оповідання, ліричний склад таланту, особливості тематики творів Казакова дають підстави назвати серед його попередників і літературних учителів А. П. Чехова, І. А. Буніна, І. С. Тургенєва, М. М. Пришвіна, К. Г. Паустовського, Е. Хемінгуея. Яскравим самобутнім талантом Ю. П. Казаков продовжив потужну традицію російської класичної літератури.

Твір на тему: Твір за оповіданнями Ю. Казакова


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір за оповіданнями Ю. Казакова