Дороги скорочено – Богдан-Ігор Антонич

Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами.

Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці (дороги, дороги, дороги).

О, відкрий нам свої таємниці, Дивний місяцю мідянорогий! Використання повних нестягнених форм прикметників (“звабливая”) надає специфічного фольклорного звучання художньому творові: Бо в дорогах звабливая врода (о зелень! о юність! о мріє!). Наша молодість, наче природа, Колосистим ще літом доспіє.

Образ доріг, сповнених привабливості й таємниць, змальований у вірші поета в оригінальній формі повтору. Привертають увагу уточнення-зауваження в дужках. Це створює певний оригінальний ритмічний малюнок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дороги скорочено – Богдан-Ігор Антонич