Твір за оповіданням Р. Бредбері усмішка знищення природи цівілізації і культури як наслідок бездуховності суспільства

Швидко плине час. Біжать століття за століттями. Змінюється світ, змінюємось ми. Але в нашому світі вічними цінностями залишаються краса, кохання, духовність.

Краса може врятувати світ. Але хто врятує красу? Коли читаєш новелу Рея Бредбері “Усмішка” , замислюєшся над багатьма проблемами нашого часу і майбутнім планети Земля. Головна героїня новели – картина “Мона Ліза” Леонардо да Вінчі. Осінь 2061рік.

Холодно. Велике місто. Точніше те, що від нього залишилося після атомних бомбардувань. Люди втратили надію на краще життя.

Вони

жорстокі і поняття добра, краси, людяності для них не існує. Вже зруйновано заводи, розбитий останній автомобіль, тепер настала черга картини”Мона Ліза”. Між руїн будівель утворилася довжелезна черга.

Том, хоча й стоїть у черзі, щоб плюнути на картину, починає замислюватися над тим, навіщо плювати, навіщо знищувати все прекрасне, навіщо вбивати, руйнувати все навколо. Том завмер перед картиною. Натовп вив, і руки дзьобали портрет, наче голодні птахи. Шматочок з Усмішкою у руках Тома.

Картину знищено. Натовп розійшовся. Навкруги стало тихо. Світ заснув. Не міг заснути лише маленький хлопчик Том.

Від

людей, що зараз живуть на Землі, залежить, яким буде майбутнє планети і чи буде воно взагалі. Якщо люди збагнуть, наскільки необхідні вічні цінності, не допустять екологічної катастрофи, то “Мона Ліза” посміхатиметься і наступним поколінням. А думати про це вже потрібно сьогодні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Твір за оповіданням Р. Бредбері усмішка знищення природи цівілізації і культури як наслідок бездуховності суспільства