“Стражданнями й горем визначено нам добувати крупиці мудрості…” (М. В. Гоголь). По романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго”

1. “Доктор Живаго” Пастернаку. 2. Автор і його герой у романі. 3. Страждання у романі.

Це висловлення Гоголя мені хотілося б проілюструвати аналізом роману Б. Пастернаку “Доктор Живаго”.

Роман “Доктор Живаго” був опублікований у Росії тільки в 1988 році. Варто відзначити, що цей класичний добуток був оцінений критиками досить неоднозначно. Багато дослідників відзначали, що роман штучний і надуманий, оскільки в ньому було занадто багато художніх сплетень, випадкових зустрічей героїв.

Однак це пов’язане з авторською

ідеєю, з поданнями Пастернаку про те, що приватна доля здатна показати загальний історичний розвиток і плин життя Таким чином, численні художні сплетення покликані дати подання про взаємозв’язок окремої людини й цілого народу. Ідею всесвітньої єдності, що з’являється із самого початку роману, можна з повним правом назвати лейтмотивом добутку.

Роман “Доктор Живаго” оповідає не тільки про те, як складалося життя окремої людини, але показує й життя епохи в цілому, звідси й виникає своєрідність головного героя твору Юрія Живаго. Критики давали різні оцінки докторові Живаго. Деякі називали його зайвою людиною,

інші зіставляли образ головного героя роману з образом горьковского Клима Самгина як індивідуаліста, що не зумів зрозуміти епоху, у якій йому довелося жити Треті називали утвір Пастернаку геніальною діагностикою хвороби часу, тому що автор зумів побачити суть моральних зламів, що відбуваються в середовищі інтелігентних людей у роки громадянської війни.

На мій погляд, головним у романі можна вважати духовну історію самого автора, представлену як історія життя Юрія Живаго.

Герой роману Пастернаку автобіографічний, звідси виникає особлива ліричність добутку, що у свою чергу обумовило структурні особливості роману, тому що головне навантаження грунтується не стільки на подіях і вчинках персонажів, скільки на монологах-міркуваннях героя про життя, його листах, у яких розкривається духовний досвід часу. Основне значення у романі здобуває життя духовна, а не собитийная, звідси більше високий ступінь умовності, що характерний для цього добутку. В “Докторі Живаго” є в наявності образи-символи, особливу значимість здобуває образ свічі, символ любові, що протистоїть руйнуванню Значна роль приділяється прізвища, пов’язаної з молитвою.

Таким чином, автор зв’язує з героями ідею живого життя, що втілюється у світорозумінні Живаго, антиподом якого у романі з’являється Стрельников.

Живаго персоніфікує концепцію невтручання, вслушивание в процес природного плину життя. Стрельников же постулирует активний вплив на життя, спроби що-небудь змінити, пов’язані з агресією, жорстокістю. З образом Живаго зв’язана центральна ідея роману – ідея подолання смерті Головним станом безсмертя виявляються вірші, як якийсь життєвий підсумок.

Основне завдання автора – показати драму свого сучасника в переломну епоху, що цю епоху не прийняв. Із цим зв’язана проблема місця людини в історії.

Роман “Доктор Живаго” відбиває рух часу, і, читаючи його, ми розуміємо, що концепція історії автора збігається з концепцією историигероя. Історія, по думці доктора Живаго й самого Б. Пастернаку, подібнаі життя рослини, ріст якого непомітний, але йде щомиті. Всі історичні повороти природні, як етапи життя рослини.

Утвір життя здійснюється щохвилини, і всяка людина, чи усвідомлено ні, є учасником цього процесу утвору історії. Переплетенням доль навіть в інтимних деталях постійно підкреслюється прилучення героїв до створення миру. Питання про моральність такої позиції вирішується на користь Живаго, а не Стрельникова.

Живаго прагне зрозуміти суть епохи й затверджує добро й людяність Із цим образом зв’язана проблема особистої відповідальності в історії, проблема твердження й руйнування життя.

Юрій Живаго створює власний мир, що протистоїть зруйнованої дійсності. У ньому діючі неминущі закони моральності, людяності, а не сиюминутние закони часу. Герої-Інтелігенти продовжують ростити живу душу, звідси й тема творчості у романі.

Герой-Творець усвідомлює свій зв’язок з вищими силами Для нього творчість є вищою реальністю, а творець з’являється провідником з одного миру (вищого) у реальність повсякденного життя. Смерть героя від ядухи здобуває символичное значення, вона являє собою відбиття положення творчої особистості в дану переломну епоху.

Це наслідок того, що герой не пристосовується до обставин, він не здатний примиритися з тією дійсністю, що не приемлет. Вірші у романі “Доктор Живаго” відіграють особливу роль. Адже роман у цілому можна назвати поетичним Вірші є своєрідним підсумком добутку.

По Лихачову, це роман про те, як створюються й живуть вірші.

У висновку мені хотілося б привести рядка з вірша Пастернаку: У всім мені хочеться дійти До самої суті: У роботі, у пошуках шляху, У серцевій смуті… Увесь час схоплюючи нитку Доль, подій, Жити, думати, Почувати, любити, Здійснювати відкриття…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

“Стражданнями й горем визначено нам добувати крупиці мудрості…” (М. В. Гоголь). По романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго”