Сибір не держава. Сибір – поняття географічне. Однак здавна ця земля мала щось начебто столиці. Першої з них був Тобольськ.
Омськ у той час був звичайним селом. Залізниця підняла Омськ і Іркутськ і залишила в глухомані Тобольськ. Новосибірськ, породжений – залізницею, у рік революції був маленьким містечком із сім’ю десятками тисяч жителів. Сьогодні в Новосибірську більше мільйона людей. Розмахом виробництва, культурою, географічним положенням місто претендує зватися некоронованою столицею Сибіру.
Чимало сприяє цьому місто-супутник,
Городок і сам по собі можна вважати столицею. Він так і задуманий: столиця сибірської науки. Ім’я немовляти відомо досить широко, і не тільки в Сибіру,- Академмістечко. Вік теж відомий. Місто продовжує будуватися й сьогодні.
У ньому живе вже сорок тисяч людей. З них сьома частина – науковці. Хто ще, крім Москви, може похвалитися такою силою?
Зовнішність Академмістечка… Хто бачив не найкращі будинки московського Південно^-Заходу, легко уявить собі тутешні квартали. Але, будучи сином часу, місто все-таки уникло прикрого стандарту. У нього є своя особа.
Побувавши
Гриби влітку – майже під вікнами. Матері з дітлахами годують на вулицях білок. Уздовж доріжок і вулиць висять годівниці.
В однієї з них у морозний день я нарахував вісім сіреньких жебраків. Вони гвинтом збігали вниз по стовбурах сосен, брали з рук печиво, сідали хлопчиськам на плечі, залазили в господарські сумки. Білки – часті гості на балконах будинків. Навіть найсуворіший фізик неминуче стане отут хоча б небагато ліриком
У місті живуть цікаві, веселі люди. Ці люди дали гарному готелю нестандартна назва “Золота долина”. Міський клуб вони назвали “Під інтегралом”.
Якщо оглянутися назад, ми побачимо безліч міст, породжених у необжитих місцях. З них Магнітогорськ, Комсомольск-на-Амуре, Братськ і це Академмістечко займають особливе місце.