Воно приходить до нас щороку, сонцесяйне, заквітчане і дуже щире – Свято Матері.
Приходить у першу неділю березня, коли стихають лютневі віхоли, коли сонечко своїм проміннячком тільки-но починає зігрівати змерзлу землю. Все це нагадує, що настав день привітати найдорожчу людину у світі – матусю.
Не треба приховувати цього дня добрих слів, не треба соромитися чистих сліз вдячності.
Цього дня ми з татом піднімаємось раненько, все прибираємо і ставимо біля маминого ліжка маленький букетик лісових пролісків чи мімози.
Заздалегідь
Братик Івасик у дитсадочку вивчив віршик і зробив яскраву аплікацію. Ну а тато змайстрував дуже гарні стільці для відпочинку, оздобив їх різьбленням і покрив лаком.
Напередодні свята ми приготуємо смачні сюрпризи, щоб матуся і бабуся могли відпочити і відчути нашу турботу про них. Приємно бачити, як радіє мама. Очі стають молодими і чистими, як джерельце. І доки житиме це джерельце – пануватиме любов і затишок у сім’ї.
Щиро дякуємо вам за все, Мамо!