Філософи у всі часи билися над питанням людського щастя, намагаючись зрозуміти, як же його досягти. Хтось переконаний, що можна одного дня стати і все життя залишатися щасливим, інші думають, що прагнення до щастя – це вічний процес без можливості остаточного досягнення щастя, але є й такі, хто міряє щастя моментами або випадками. У моєму житті вже траплялися щасливі моменти, які запам’яталися мені на все життя.
Одним з найбільш яскравих таких випадків – мій перший похід в школу.
З самого раннього дитинства я завжди прагнув пізнавати
На щастя, тоді я вже усвідомлював, що незабаром піду в те місце, де знання можна буде отримувати щодня і повноцінно.
В один прекрасний ранок я вперше пішов до школи. Надівши красиву шкільну форму і вперше взявши ще непрочитані, але вже дуже цікаві шкільні підручники, я відправився на першу у своєму
Вже після всіх цих заходів я зміг нарешті сісти за парту і приділити всю свою увагу тим, хто дійсно хоче дати мені знання, зробити мене більш інтелектуальним та ерудованим, а саме вчителям і предметам, яким вони нас вчать. За весь свій час перебування на шкільній лаві я жодного разу не розчарувався в школі, адже вона дійсно дає мені ті знання, які я завжди так хотів мати.
Я можу погодитися з тим, що випадок – це щось скороминущим або навіть випадкове. Але я не думаю, що випадковість може зробити когось надто щасливим. Втім, можливо, що когось дійсно може настільки порадувати несподівана зустріч зі старим другом або нежданий подарунок від близької людини. Все це прекрасно, але дає лише скороминущу радість, яка потім пройде. Для мене ж справжнім щасливим днем і випадком став похід в школу.
Завдяки школі я можу отримувати нові знання, задовольняти своє бажання пізнання світу, ставати розумнішими і, зрештою, таким шляхом шукати своє призначення в житті і професію, адже тільки освічена людина може помислити буття.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)