Картина С. В. Герасимова “Мати партизана” за своїм ідейним звучанням близька до твору О. Довженка і на ній зображено героїчний подвиг жінки в роки війни. На передньому плані картини зображено жінку – матір партизана – і німецького карателя. Це проста жінка у звичайному селянському одязі: рясній спідниці темного кольору в червоні цяточки, просторій світлій кофті. На голові – хустина. Ноги босі – фашисти виштовхали її з хати, і взутись не встигла.
За її спиною – односельці, яких зігнали карателі, щоб залякати і примусити зізнатися,
1 молодий партизан, і його мати, і селяни, що стоять щільно стіною за матір’ю, тримаються мужньо, гордо, з гідністю. Обличчя карателя налилося кров’ю від люті і безсилля. Стара жінка, яку він думав залякати, поставити на коліна, зневажає не тільки його, а й саму смерть. У картині немає світлих, радісних барв.
На тлі чорного диму і червоних язиків полум’я – гітлерівець у темно-зеленому мундирі. Картина викликає ненависть до фашистів. Мати партизана і селяни зображені в теплих кольорах, а біла кофта матері підкреслює її душевну чистоту.
У мене картина викликала почуття гордості за наш народ, за його мужність і безстрашність.