Ой Морозе-Морозенку! – народні перекази та легенди

У Богдана Хмельницького був полковник Морозенко. Він відзначився в багатьох битвах – і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і під Пилявцями, і у Львові. Кажуть, що прийшов він на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком, перетворився зі шляхтича на захисника пригнобленого українського народу. Мав Морозенко розум за десятьох і дуже любив книги.

Полюбив мужнього полковника й батько Хмель, і весь народ, а вороги боялися одного його імені. Захотіли будь-що знищити його. Що тільки не робили – і підсилали таємних

убивць, і ставили засади – нічого його не бере. Якось козацько-селянське військо взяло в облогу місто Збараж.

Подивився гетьман Хмельницький з висоти – б’ють козаки панство вельможне, аж пір’я летить. Аж ось вельможний пан Ярема Вишневецький попросив прислати в замок послів для переговорів. Задумалися козаки. Шкода людської крові, треба йти на переговори.

А що як Вишневецький щось лихе задумав? Тоді Морозенко сміливо виступив і попросив, щоб послали його. Вранці 6 липня 1649 року Морозенко з Богданом ще обдумували, що краще сказати Вишневецькому. На сивому коні з двома козаками поїхав Морозенко до Збаразького

замку.

Як побачили вороги, хто їде, скипіли ненавистю. Дали знати Яремі. Морозенко їхав повільно. Раптом сонце зайшло за хмару, потемніла земля, повіяв вітер. І посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького. З неба полив дощ, ніби земля плакала за славним лицарем.

Схопили козаки тіло полковника й одвезли до свого табору. Заплакав гірко батько Хмель, наказав урочисто поховати Морозенка. Тяжко сумували воїни, простий народ. Поховали Морозенка під тужний спів, постріли з рушниць, насипали високу могилу, яка й досі видніється біля села Критівці.

Коментар: Ім’я славного козака Морозенка оспівано в багатьох історичних піснях, думах, легендах та переказах. Саме про нього такі рядки: Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче! За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.

У народі завжди поважали сміливих, мужніх, одважних, справедливих людей, які, не шкодуючи свого життя, боролися з ворогами, тими, хто віками визискував народ і користувався плодами його праці. І тепер шанують козацькі могили-кургани, охороняють їх, як пам’ятки минулої слави.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Ой Морозе-Морозенку! – народні перекази та легенди