Є в нашому місті цікавий куточок. Він знаходиться в Покровському сквері. Сам сквер прилягає до стін старовинного Свято-Покровського чоловічого монастиря. Недивно, що сквер має таку назву.
Що приваблює людей і тягне до цього скверу? Чудовий фонтан, каскад рукотворних водоспадів. І звичайно, різноманітні рослини.
Я хочу розповісти про інше. Це виставка картин. Вона розташована прямо під відкритим небом і займає цілу алею. Тут взимку можна зустрітись з весною, щоправда, на живописних полотнах. А влітку побачити осінь, зиму. Є можливість порівняти
Художники, які виставили тут свої роботи, розуміють, що відвідувачі виставки мимоволі порівнюватимуть намальований світ із дійсним. Тут немає нецікавих картин. І ще одне – що важливіше за все, – картини можна купити.
Одного разу і ми наважилися на покупку на цій виставці. Чому я кажу “наважилися”, тому що до того в нашій квартирі не було жодної картини.
А зараз над диваном висить справжній витвір мистецтва.
У центрі картини – могутнє дерево, здається, це дуб. У нього розкішна крона, міцний стовбур, весь у тріщинах, зморшках. Одна гілка зламалася
На галявині – лісові квіти, які ніби вибігають назустріч глядачеві. А ще увагу привертає затишна стежинка, яка обгинає дерево і уходить кудись в луки. Ліворуч і праворуч від стежини ростуть невеличкі дерева. Вони начебто друзі дуба-велетня. Крони усіх дерев залиті сонцем.
А якщо зважити на голубінь неба, то можна уявити собі, яка краса оселилася в нашій кімнаті.
І ось що дивно. Коли за вікном сідає справжнє сонце, захмарюється і природа, яка зображена на полотні. Коли ж денне проміння торкається картини, вона оживає, Наче райдуга. При цьому я вже зробив чимало відкриттів. Раптом я побачив серед розмаїття квітів сині, яких я не бачив до того.
Виникли червоні квіти. Щоразу я мандрую поглядом по картині. І щоразу роблю нові відкриття.
Що стосується художньої галереї у Покровському сквері, яка розташувалася просто неба, там ми з батьками не випадкові гості. Ми наглянули ще кілька полотен, які незабаром оселяться в нашій квартирі.