Твір-опис за картиною С І. Свєтославського “Зима”

Може, тому, що зима – моя найулюбленіша пора року, я зупинилася на описі цієї картини.

…Зимовий день у селі. Сніг на дорозі. Сніг на дахах хаток, сніг і далі – то, мабуть, поле, вкрите білим снігом. Двоє саней, у які запряжені коні: в одні – двоє, в інші – один, стоять біля паркана. І двоє з цих коней білі, наче вляглися саме так, щоб злитися з природою.

Коні, схоже, стомилися, може, здалеку везли своїх господарів. Одні сани порожні, а на перших, де двоє коней, щось лежить. Хто знає: господарі чаю поп’ють і знов, може, рушать у путь, поїдуть у справах, відвезуть комусь потрібні речі, там для себе чогось чи куплять, чи подарунки отримають, чи когось ще з родичів або знайомих заберуть…

А то й очікує їх далека путь, і попереду будуть ще зупинки, відпочинок. Про це, мабуть, й думають, похнюпившись, двоє білих коней і один темний, які стоять на білому снігові біля дерев’яного паркана, – і ніде близько нікого живого…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір-опис за картиною С І. Свєтославського “Зима”