Відома українська акторка Марія Заньковецька була гордістю національного українського театру. Сяяла вона на драматичній сцені наприкінці XIX – на початку XX століть. В історію українського театру ця видатна жінка увійшла як трагедійна акторка.
У більшості створюваних М. Заньковецькою образів вона уособлювала символ української жінки і тонко та гармонійно поєднувала у своїй творчості унікальну психологічність і природну людяність.
М. Заньковецька була багатогранною обдарованою натурою – це і центральна дійова особа трагедії,
М. Заньковецька виступала на сцені майже всіх театрів великих і не дуже міст царської Росії. Вона не була відома театральним глядачам Європи, але її заслужено вважали зіркою світової величини. М. Заньковецька
На такі пропозиції М. Заньковецька відповідала такими словами: “Я не можу покинути Україну, бо вона надто бідна”.
Ця талановита українська актриса на тернистій ниві українського театру мала щасливу долю, адже М. Заньковецька майстерно володіла магією слова і вдало використовувала красу рідної мови. Народилася акторка в дворянській родині у родовому маєтку с. Заньки на Черкащині 4 серпня 1854 року. Її батько обіймав посаду судді, а мати доглядала за дітьми, яких у сім’ї було семеро. Коли дівчинці було десять років, вона вступила до Чернігівській гімназії і з батьківського дому перебралася жити у пансіон Ф. Осовської.
Вже у пансіоні М. Заньковецька приймала участь у виставах учнів гімназії і звертала увагу глядачів. Саме там і вирішилася майбутня доля цієї талановитої дівчинки. П’ять
З часом творчість заполонила усе серце й душу М. Заньковецької, і все своє життя талановита жінка присвятила виключно театру. На своєму життєвому шляху вона пізнала багато радощів і смутку, багато кохання, поклоніння і заздрості. У 1922 році співвітчизники акторки святкували 40-річний ювілей театральної діяльності М. Заньковецької.
З усіх куточків Україні і Росії до акторки надійшли сотні щирих привітань. А у 1932 році Марії Заньковецькій, першій з українських акторок, було присвоєно почесне звання Народної актриси України.
Вчитайтесь у слова М. Заньковецької про її самовіддане служіння театрові: “Хоч би скільки я грала, – незмінно нестерпне світло рампи, вдаряючи в очі, одночасно боляче б’є мене по нервах; мить – і я вся зовсім забуваю, що театр – загадковий сфінкс, ім’я якому публіка”.
Померла Марія Заньковецька 4 жовтня 1934 року у Києві. Тут створено меморіальний музей видатної української акторки Марії Заньковецької.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)