Життя і творчість Михайла Панасовича Булгакова

Життя і творчість

Михайла Панасовича Булгакова

15 травня 1891 року-Народився М. П. Булгакова в Києві. Дитинство і юність пройшли в Києві. У 1913 році-Обвінчався з Т. Лаппа в Київській церкві св.

МиколиУ 1921 році-Переїжджає до Москви. “Майбутні перспективи”.1923 – 1924 роки-“Дияволіада”У 1924 році-Твір “Фатальні яйця”.У 1925 році-“Собаче серце”.У 1925 – 1928 роки-“Біла гвардія”, “Дні Турбіних”, п’єса “Біг”.У 1927 році-Оповідання “Морфій”У 1926 році-Оповідання “Я убив”, присвячене медицині. У 1933 році-Автобіографічний

роман “Життя пана де Мольєра”.1936 – 1937 роки-“Театральний роман”У 1936 році-П’єса “Кабала святош”У 1937 році-“Останні дні про Пушкіна”31 серпень 1939 року-Помер Михайло Панасович Булгаков

“Мастер і Маргарита”

(1928-1940)

У творі порушуються най важливіші моральні й філософські проблеми: свобода і насильство, художник і влада, сенс буття людини, духовна сутність світу, кохання, призначення особистості та вибір її позиції. Показано духовну деградацію суспільства у культурно-історичному контексті, трагедію людини й всього світу. Цій головній темі підпорядковані інші: загибель

Гєшуа Га Норці, трагічна доля Майстра і його роману, життя Івана Бездомного, пригоди Воланда з його почетом та ін..

“Майстер і Маргарита” – це “роман у романі”. Композиція роману побудована з принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю. У побудові роману вбачається вплив Григорія Сковороди у трактаті якого “Потоп зміїний” викладено концепцію про існування трьох світів: земного, космічного, біблійного.

Кожен з яких має зовнішню і внутрішню сторони.

Характерною рисою композиції є також те, що епічна оповідь поєднується з ліричними відступами, у яких виявляється авторська позиція. На підставі сюжету роману “Майстер і Маргарита” можна зробити висновок, що М. Булгаков головні ідеї Євангелія. Автор знімає будь-який релігійний аспект у зображенні подій в Єршалаімі. У романі немає мотивів багосинівства, жертви в ім’я спокутування людського гріха.

Використовуючи біблійну легенду, письменник водночас відступає від неї. Ієшуа, як звичайна людина, він боїться болю, смерті, лякається, коли думає, що його хочуть убити. У романі немає апостолів, матері Марії, немає освяченого релігією слова “хрест”, “розп’яття”, не кажучи вже про те, що Ієшуа не робить ніяких чудес і не воскресає. Письменник максимально приземлює біблійний сюжет.

Оригінальною є художня структура роману, в якому поєднується реальність і фантастика, комічне і трагічне, історія і сучасність. Автор вдається до фантастики.

М. Булгаков широко використовує засоби комічного – гумору, іронію, гротеск, сарказм, які допомагають розкрити загальний стан суспільства ХХ ст., показати його ганебний вплив на людину. За зовнішнім комізмом у автора завжди прихований гіркий біль і тривога за людство, прагнення занйти шлях виходу із трагедії.

“Рукописи не горять” – ця фраза стає лейтмотивом усього твору і символізує безсмертя людського духу творчості, добра, любові, волі, християнських ідеалів.

Останні рядки роману “Майстер і Маргарита” пройняті світлою надією, передчуттям спокою. Щоб зрозуміти роман, необхідно знати джерела, які використовував автор. Це традиції Й.-В. Гете, Ф. Достоєвський, Е.-Г.

Гофман, М. Гоголь, В. Соловйова, різні міфи і т. д. Тому, читаючи роман, можна помітити, що автор був дуже обізнаний з образотворчим мистецтвом, яке використовувало біблійні сюжети.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Життя і творчість Михайла Панасовича Булгакова