Наснився мені сон. Ніби ми – всім нашим дружним колективом – знаходимось в якомусь приміщенні і нам дано завдання: палити досхочу!
Навкруги повнісінько цигарок, сигарет, сигар, кальян, махорка. Палимо. Дим стовпом, хоч сокиру вішай, очі червоні, шкіра на пальцях жовтява, подих – коня звалить.
Кра-со-та!
Успішно проходимо це випробування, керівництво переводить нас до іншого приміщення, де повно різнокаліберних пляшок. Тут і вино, й горілка, й віскі, й коктейлі наколочено. Пий досхочу!
П’ємо. Шлунок жалібно тенькає, бо закуска
П’ємо! Будьмо! До втрати людської подоби!
Кра-со-та!
Потім йдемо далі: на спортивні вправи накладено вето, у гімнастичному залі стоять диванчики і голос з динаміків невпинно пропагує: “Фізкультура – дурня, прогулянки на свіжому повітрі – фігня, домашні борщі та натуральні продукти – вчорашній день. Кра-со-та!
Від стоматолога з дурним смішком втікаємо, гігієна – не для крутих та “просунутих”. Зубна щітка з пастою давно спочивають в сміттєвому бачку, запах з рота здатен
Вечори стало моветоном проводити вдома читаючи книгу чи спілкуючись з родиною. Дівчат більше не застати вночі у ліжку. Всі вони в клубах, проводять час тусуючись і “зависаючи”. Безладні статеві стосунки, випадкові партнери, – і ось дівчина вже йде, понуривши голову. Захворіла.
Нехай пощастить і вдасться вилікуватись, а якщо ні? Невже так прагнеться померти у 16, 17 чи 18?!!
А наркотики! Ловимо кайф, сидимо в чиїсь квартирці просто долі, навкруги шпици, якісь обгортки, безтямні очі, втуплені погляди, нерухомі тіла. Виринаємо із примарного світу псевдо-насолод.
Всі потрошку приходять до тями. Майже всі. Максима ніяк не догукаємось, він лежить долілиць і ні на що не реагує. Не відразу усвідомлюємо, що щось негаразд. Лікарі вже нічого не встигнуть зробити, не встигнуть врятувати, подарувати другий шанс.
Йому вже ніколи не виповниться 18, він не стане повнолітнім, хлопець помер у 17…
Що було далі, я так і не побачила. Прокинулась у холодному поту, ледь тамуючи крик…
Адже це дійсно жахливо: щодня пачка цигарок, пляшка-дві пива в будень і ще півлітра в свято, нездорове харчування, випадкові сексуальні контакти, нервові зриви, постійна анорексія – чим не прекрасне життя, гідне мати послідовників.
Може, для когось і прекрасне, але дуже й дуже коротке!
А тому вибір, як на мене, очевидний.
Здоровий спосіб життя ( хай це звучить по-дитячому), але все ж: і розпорядок дня, і здорове харчування, і якісно-оздоровче дозвілля, і спорт, і емоції – приємні й бадьорі – запорука нашого здоров’я тіла і гармонії душі!
(2 votes, average: 4.50 out of 5)