Якою повинна бути справжня праця (твір-роздум)
Коли я казала своєму батькові про те, що хочу купити нові брюки або туфлі, він звичайно зітхав: “Добре, я дам тобі грошей”. І тоді кілька тижнів підряд він працював у вихідні. Я завжди сприймала це як щось цілком нормальне. “Він же мій батько, він повинен забезпечити мене. А коли-небудь і я буду працювати, щоб забезпечити батькову старість. Але це буде колись, згодом… ” – думала я.
Можливо, я б ще довго так вважала, якби одного разу мені не довелося їхати на дачну ділянку з мамою
Коли, повернувшись через два дні до міста, ми з мамою на негнучких ногах увійшли до квартири, тато метушився на кухні. “Повернулися! – зрадів він. – А я вам обід приготував”. Я подумала тоді: “І коли він усе встигає?”
Через кілька днів біль у спині минув, руки й ноги вільно згиналися й розгиналися. Про мій перший “трудовий” день залишилися лише спогади.
Як, виявляється, важко дістаються моєму батькові гроші, котрі я витрачаю на всякі дрібнички,
Звідкіля у всіх цих людей сила, енергія? Я гублюся в здогадках. Знаю тільки, що вони вміють працювати по-справжньому.
Напевно, багатьом важко. Але вони не скаржаться. Праця складає значну частину їхнього життя.