Вислів видатного українського поета й філософа Григорія Савича Сковороди “Тінь яблуні не заважає” – це уособлення двох світів, видимого та невидимого, які існують у Всесвіті. І ці світи немов нагадують яблуню та її тінь: дерево стоїть нерухомо, а тінь то збільшується, то зменшується, то народжується, то вмирає. Так відбувається у природі, таке можна побачити і в людині. У ній також є два начала: старе та нове, тимчасове та вічне, вони зливаються одне з одним, як тінь з деревом опівдні, але й у тлінному знаходить своє відображення нетлінне.
Особисто
По-друге, ті два начала, що існують у природі, хоч і протилежні, проте водночас вони тісно пов’язані між собою. На півдорозі вони, немов опівдні тінь із яблунею, обов’язково зійдуться. Внутрішнє самопізнання, пошуки свого “я”, служіння загальнолюдським ідеалам – ось шлях особистості.
Не
З історії нам відоме ім’я Василя Симоненка, видатного українського поета-шістдесятника, прозаїка та журналіста. Він прожив яскраве, проте досить нелегке й коротке життя. Протягом життя Василь Андрійович пізнав самого себе, віднайшов усі ті духовні цінності, що так необхідні кожній людині.
А найважливіша з них – любов. Любов насамперед до Батьківщини, до народу, до правди, врешті-решт. Він, незважаючи ні на що, до самого кінця був вірним своїм поглядам та думкам.
Його життя – це приклад служіння ідеалам добра, справедливості.
Таким чином, ми бачимо, що, дійсно, “тінь яблуні не заважає”. Усе закінчується, усе минає, але в той же час воно залишається вічним.