Життєпис Григорія Сковороди

Григорій Сковорода

(1722 – 1794)

3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва.

1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії.

1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели.

1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії.

1750 р. – подорож до Венгрії і далі по країнах Західної Європи.

1753 р. – повернення із-за кордону.

1 липня 1753 року написаний перший датований вірш Сковороди,

присвячений вступові на єпископську кафедру в місті Переяславі Іоанна Козловича.

1753 – 1754 – час написання трактату “Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной”.

1754 р. – усунення Сковороди з посади вчителя піїтики в Переяславській семінарії. Григорій наймається домашнім вчителем до маєтку Каврай поміщика Степана Томари.

1755 р. – подорож до Москви і перебування в Троїце-Сергіївій лаврі.

1755 – 1758 – Сковорода знову живе в селі Каврай в Степана Томари.

1759 р. – Григорія Сковороду запрошено на посаду вчителя поезії до Харківського колегіуму.

Влітку 1760 року після сварки з

архімандритом Гервасієм Сковорода йде з колегіуму.

1760 – 1761 – перебування в селі Стариця.

Влітку 1761 року – повернення до Харківського колегіуму.

1761 – 1764 – Сковорода – вчитель синтаксису та грецької мови в колегіумі.

1764 р. – подорож до Києва.

1766 р. – складено лекцію “Начальная дверь ко христианскому добронравию”. Цього ж року Сковорода усамітнюється в гужвінському лісі на околицях Харкова і створює свій перший філософський діалог “Наркисс”.

1767 р. – написано діалог “Асхань”.

1768 – 1769 – Сковорода викладає катехізис в додаткових класах при Харківському колегіумі.

1769 р. – початок странницького періоду в житті Григорія Сковороди.

1770 р. – останні відвідини Києва. Сковорода три місяці живе в Китаєвій пустині, звідки перебирається до ахтирського Троїцького монастиря.

1772 р. – написаний “Разглагол о древнем мире”, одразу після нього – “Разговор пяти путников о истинном щастии в жизни”.

1774 р. – з початку цього року Сковорода живе в селі Бабаї на околиці Харкова. Тут він закінчує “Басни Харьковския” і дописує діалог “Кольцо”.

1775 р. – Григорій Саввич присвячує В. С. Тевяшову свою нову роботу – діалог “Алфавит, или букварь мира”.

1776 р. – написано трактат “Икона Алкивиадская”.

1781 р. – подорож до Таганрогу.

1783 р. – в Бабаях Сковорода закінчує роботу над діалогом “Брань архистратига Михаила со сатаною”.

1783 – 1785 – в цей період написані три праці: “Беседа 1, нареченная observatorium”; “Беседа 2, нареченная obserwamorium specula”; діалог “Пря бесу с Варсавою”.

1785 – 1790 – Сковорода живе переважно в селах Гусинка, Маначиновка та Великий Бурлук.

1787 р. – він присвячує Федору Диському діалог “Убогий жайворонок”, цього ж року пише свій другий педагогічний діалог “Благодарный Еродий”.

1790 р. – дарує Я. М. Донцю-Захаржевському “Книжечку Плутархову о спокойствии души”. Цього ж року переїжджає жити до села Іванівка.

1791 р. – присвячує Михайлу Коваленському свій останній філософський діалог “Потоп Змиин”, що був написаний наприкінці вісімдесятих років.

1792 р. – весь цей рік Григорій Саввич знову живе у Гусинці.

1794 р. – навесні цього року в Івановці художник Лук’янов пише портрет Г. С. Сковороди;

– влітку Сковорода відвідує Коваленського в його орловському маєтку – селі Хотетові.

29 жовтня 1794 року Г. С. Сковорода помер в селі Іванівка, заповівши написати на своєму надгробку: “Мир ловил меня, но не поймал”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Життєпис Григорія Сковороди