Гарна українська хата. Казково розписана піч, на стінах та лавах килими, що грають усіма барвами. Хатні вікна та ікони вбрані вишитими рушниками.
Будній день, та господиня вбирається в гарну одежу, пов’язує яскраву хустку в квітках… 1 починає чаклувати біля печі. Що то буде? Вона схиляється над діжею, і через деякий час діжа “ожила” – в ній почало щось рости, збільшуватися і підійматися.
Вправна господиня вправно замішує тісто і ставить у піч.
А тут уже в печі відбувається велике диво – народження того, що завжди турбувало
Це в печі з білої тістової маси, що не має особливо приємного запаху і смаку, народжується паляниця… Вона заповнює хату таким духмяним, таким чудовим, добрим ароматом свіжоспеченого хліба, що паморочиться голова.
Рум’яну, гарячу, духмяну паляницю дістають з печі і кладуть на рушник на столі. Таке відчуття, що у хаті народилось маленьке сонечко – так стало тепло і світло, лагідно
Спечену паляницю господиня покладе на стіл, за який сяде її сім’я. Наповниться домівка людським гомоном та дзеньканням посуду – і поселиться в хаті радість сімейного єднання. А основа тому – хліб, достаток, бо хліб – усьому голова, хліб усьому основа.
Буде хліб – буде мир, буде щастя.