Для деяких українців несподіванкою є той факт, що Тарас Григорович Шевченко не тільки видатний письменник і поет, але й талановитий художник. Як це не дивно, саме хист до малярства звільнив майбутнього генія українського слова від кріпацтва. Великий Кобзар народився в неволі, рано став сиротою, потрапив на службу до панської садиби. Тарас мав бажання малювати: спочатку допомагав сусідам розмальовувати хату, потім навчався у дячка малярству. Коли підлітком став панським служкою, то копіював панські картини.
Господарі узяли здібного парубка
Одного разу він гуляв у парку та малював скульптури. Там його зустрів український художник Іван Сошенко, який познайомив Шевченка з видатними постатями того часу – поетом Василем Жуковським та художником Карлом Брюловим. Майстри викупили Тараса з кріпацтва – у 1838 році він став вільним.
Того ж року молодий Шевченко вступив до Академії мистецтв, де став учнем Брюлова. Його дипломною роботою стала картина “Катерина” – на тему однієї з його славетних поем. Віршований твір Шевченка розповідає про дівчину Катерину, яка покохала москаля, народила від нього. За це її вигнали
На полотні зображена вагітна Катерина, вона нещаслива і сумна – ніби знає про свою майбутню долю.
В період заслання Тарас Григорович пише багато пейзажів. Найвідоміший з них – “Пожежа в степу” (1848), написаний на папері аквареллю. Червоні язики полум’я розповзлися чорним нічним степом, а загін солдатів намагається втекти від негоди.
Дуже відомими картинами поета є його автопортрети: 1840 та 1857 року. Перший зображений на сьогочасній купюрі номіналом в 100 гривень, другий був на ста гривнях старого зразка.
Творчість Шевченка-художника менш досліджена, ніж його літературна спадщина, але майже кожного року науковці знаходять раніше невідомі твори Тараса Григоровича. Це стає приводом для нових наукових доробків.